Гармонізація податкової системи до вимог Європейського Союзу в контексті міжнародної конкурентоспроможності - Автореферат

Наявні дослідження розкривають чимало важливих теоретичних і практичних питань гармонізації податкової системи та визначення міжнародної конкурентоспроможності, однак залишаються недостатньо розробленими теоретичні підвалини гармонізації податкової системи до вимог ЄС в контексті міжнародної конкурентоспроможності, методологічні основи аналізу та оцінювання впливу гармонізації податкової політики на міжнародну конкурентоспроможність країни, особливості здійснення адаптаційних процесів у податковій сфері країн на різних етапах євроінтеграції, а також розробка практичних кроків оптимізації адаптації податкової системи України. 2.2., 2.3.), а також широко використовувались в роботі статистичний метод (для здійснення оцінки гармонізації податкової системи), компаративний аналіз гармонізації податкових систем та індуктивний метод (при обєднанні засобів й інструментів, що складають механізм адаптації податкової системи до вимог ЄС - 3.1.), функціональний аналіз (для визначення інституційного забезпечення процесу адаптації законодавства України 3.2.); історичний та логічний методи (для виділення етапів української податкової адаптації до вимог ЄС та визначення рівня компетенції органів державного управління в прийнятті рішень щодо неї); методи моделювання (для розробки шляхів оптимізації розвитку податкової системи України в контексті євроінтеграції - пп.3.3.). В дисертації: вперше: · обґрунтовано концепцію гармонізації податкової системи в контексті світових інтеграційних процесів; на відміну від податкової конкуренції, яка справляє позитивний вплив на міжнародну конкурентоспроможність країни в основному лише в короткостроковій перспективі, гармонізація податкової системи в довгостроковій перспективі відіграє роль каталізатора міжнародної конкурентоспроможності, закладає підвалини рівномірного та справедливого розвитку національних економік країн-членів ЄС без застосування податкового демпінгу і несправедливих засобів конкуренції, що сприяє впровадженню цілеспрямованої інноваційної політики, розвитку високотехнологічних галузей, підтримки соціально орієнтованих сфер економіки за допомогою стимулюючої функції податків, що підвищує спроможність країни конкурувати на рівних умовах з іншими країнами, створює умови стабільності й прогнозованості податкового середовища; Запропоновані дисертанткою рекомендації щодо періодичної оцінки та прогнозу впливу адаптації податкової системи України на міжнародну конкурентоспроможність були використані у практичній діяльності Державної податкової адміністрації України, зокрема при розробці Податкового кодексу України (довідка від 19.01.2011 № 21/6/33/0015); рекомендації щодо аналізу адаптації податкової системи до Директив ЄС в роботі Міністерства закордонних справ України (довідка від 22.09.09 № 51/51/36-091-2740); аналітичні висновки з податкової складової європейської інтеграції були використані при проведенні переговорів Посольства України в Королівстві Швеція з представниками органів влади Швеції (довідка від 19.05.2010 № 61217/17-914-712); рекомендації щодо шляхів реформування податкової системи в контексті міжнародної конкурентоспроможності в оптимізації позиції Міністерства економіки України в рамках переговорного процесу Україна - ЄС (довідка від 22.01.2010 № 4803-24/17), аналітичні висновки щодо врахування досвіду гармонізації податкових систем країн-членів ЄС як системоформуючого чинника у роботі Луцької міської ради (довідка від 11.02.2011 № 22), рекомендації щодо удосконалення інституційної складової податкової гармонізації України у процесі податкового співробітництва України з ЄС в діяльності Міністерства юстиції України (довідка від 12.04.2011 № Г-12700-20). У першому розділі роботи «Теоретико-методологічні засади гармонізації податкової системи в контексті забезпечення міжнародної конкурентоспроможності» обґрунтовано концептуально-практичні засади гармонізації податкової системи в контексті світових інтеграційних процесів, виявлено передумови успішності адаптації податкової системи в умовах флуктуаційного розвитку глобалізованого господарства, удосконалено термінологічний апарат, що стосується гармонізації податкової системи, методологічні принципи, підходи до формування регулятивного механізму податкової гармонізації та критерії оцінки податкової гармонізації і внесення змін до податкової системи.Передумовами успішності гармонізації податкової системи є своєчасність, цілеспрямованість, дієвість, прогнозованість дій з адаптації податкової системи, врахування національних особливостей, виконання яких зменшує ризики та підвищує стресостійкість національних економічних систем. Старі члени ЄС, на відміну від нових членів, з огляду на власний авторитет, досвід в лобіюванні податкових рішень, користуються певними преференційними правами в процесі гармонізації податкових систем, тому мають більше можливостей відстоювати свої податкові інтереси, а також зберігати традиційні риси національного податкового регулювання, оскільки в контексті міжнародної конкурентоспроможності