Простота і органічний зв"язок із природним ландшафтом, що притаманні корейській архітектурі. Особливості корейського живопису на шовку й папері. Культурні традиції Монголії. Музичне і танцювальне мистецтво Кореї. Побут і традиції Індонезії та Індії.
Аннотация к работе
За доби держави Коре було створено Академію живопису, проте художня творчість вабила не лише митців-професіоналів, а й ченців, аристократів, навіть членів королівської сімї, які малювали пейзажі й портрети, рослини, тварин тощо. |Серед відомих художників тієї доби - Неп Сан Бек ("Кішки і горобці"), пейзажист Чон Соп ("Після дощу на горі Інван", "Рибальський човен"), представник жанрового живопису Кім Хоп До, який малював сценки з повсякденного життя ("Танець у масках", "Боротьба"), та ін, Сучасні корейські художники експериментують у межах західноєвропейських стилів, зокрема абстрактного експресіонізму. Удома корейці розвішують картини з відповідними символічними сюжетами: зображення тигра - на парадних дверях, "щоб відганяв злих духів", картинку із собакою - на дверях комірчини, а на ширмах у спальні зазвичай зображують квіти, птахів. Каліграфія в Кореї, як і в Китаї та Японії, також вважається мистецтвом. Згодом декор стали виконувати в техніці підполивного розпису (малюнок наносили окисом заліза).