Два види економічного районування: загальне (інтегральне) і галузеве. Системи економічного районування України. Риси галузевого районування, яке вивчає особливості розміщення і проблеми розвитку окремих складових продуктивних сил та галузей виробництва.
Аннотация к работе
Щоб краще зрозуміти цю тему пропоную звернутися до термінології: Районування-цеобєктивнийпроцесформування і розвиткутериторій як інтегральнихвиробничо-територіальних систем (економічнерайонування) абосуспільно-територіальних систем (соціально-економічнерайонування). Це районування передбачає розчленування території як цілісного природничо-соціоекономічного явища. Великі (макрорайони) економічні райони - це поділ території країни на найбільші територіальні частини, які обєднують кілька адміністративних областей: у великих економічних районах, крім галузей спеціалізації в масштабі держави, повинні розвиватись і інші основні галузі виробництва з метою більш повного використання місцевих ресурсів і зменшення обсягів завізної продукції з інших районів. Обєктивною основною цього районування виступає територіальний поділ праці як в масштабах країни, так і в межах великих (інтегральних) економічних районів. В цих районах основними галузями виробництва є рослинництво, тваринництво і місцева промисловість, переважно та що переробляє сільськогосподарську продукцію.Отже, економічне районування є науковим методом територіальної організації народного господарства і, водночас, одним із засобів раціонального розміщення виробництва, вдосконалення його спеціалізації та піднесення соціально-економічного розвитку. Я думаю, що зближення рівнів соціально-економічного розвитку областей і регіонів України повинне здійснюватися на основі регіонального розміщення продуктивних сил, вдосконалення економічного районування і підвищення ефективності виробництва.
Вывод
Отже, економічне районування є науковим методом територіальної організації народного господарства і, водночас, одним із засобів раціонального розміщення виробництва, вдосконалення його спеціалізації та піднесення соціально-економічного розвитку. Я думаю, що зближення рівнів соціально-економічного розвитку областей і регіонів України повинне здійснюватися на основі регіонального розміщення продуктивних сил, вдосконалення економічного районування і підвищення ефективності виробництва. Для цього потрібно передбачити прискорений розвиток тих галузей виробництва, для яких є достатній економіко-ресурсний потенціал, наявні трудові ресурси. Важливим фактором є організація використання в виробництві вторинних ресурсів і відходів виробництва, їх утилізація. Нині в усіх областях і регіонах України їх накопичилась величезна кількість. Ефективність їх використання не тільки здешевлюватиме продукцію, а й активно впливатиме на покращення екології навколишнього середовища. Сьогодні це важливо в тих областях і регіонах, де рівень гранично допустимих концентрацій значно вищий за встановлені нормативи.
Вдосконалення територіальної структури виробництва повинне також здійснюватись на основі інтенсифікації сільськогосподарського виробництва та подальшого розвитку агропромислового комплексу.
Список литературы
Тарасенко Н.Г. Економічні райони України. Посібник для школярів, абітурієнтів, студентів, вчителів. Изд. Третій, перероб. і исправл. - Донецьк: Академія, 1999. - 72с.
Соціально-економічна географія України: Навч. Посібник / За ред. Проф. Шаблія О.І. Вид. Друге, перероб. І доп. - Львів: Світ, 2000. - 680с., іл.