Виникнення та піднесення Галицько-Волинської держави. Аналіз особливостей внутрішньої та зовнішньої політики Д. Галицького. Характеристика культурного та економічного розвитку Галицько-Волинського князівства. Його місце в формуванні української культури.
Аннотация к работе
Подорослішавши, Данило безпосередньо очолює боротьбу за повернення всієї повноти влади та звільнення галицької землі від чужоземного поневолення. Під час міжусобиць змушений був разом з матірю та братом Васильком Романовичем перебувати у Польщі та Угорщині. У 1219 р. одружився з дочкою Мстислава Удатного і почав самостійно князювати на землях Волині, згодом у 1229 р. завершив обєднання Галицько-Волинського князівства під своєю владою.князівства Середнього Подніпровя - Київське, Чернігово-Сіверське та Переяславське через низку обставин (нескінченні князівські усобиці, певну зміну світових торговельних шляхів, активізацію нападів кочівників, відтік населення з південних районів тощо) економічно та політичне занепадають і втрачають свої колишні роль та значення. Кардинально іншою була ситуація у південно-західній частині Русі, де 1199 р. зявилося нове державне обєднання - Галицько-Волинське князівство, яке надалі майже впродовж півтора сторіччя відігравало надзвичайно важливу роль у житті східних словян. Вдале географічне положення (віддаленість від Києва послаблювала вплив центральної влади, природні умови робили ці землі важкодоступними для степових кочівників, крім того, князівство розташовувалося на перехресті стратегічно важливих торгових шляхів).Разом з іншими руськими князями брав участь у битві з монголами на річці Калці в 1923 р. Погодився прийняти від Папи Римського королівську корону і уклав унію православної та католицької церков, сподіваючись на допомогу Риму в боротьбі з монголами. У 1234г.обєднав під своєю владою всі Волинські землі Протягом 1253-1254 р. р. підпорядкував литовські племена ятвягів; їх землі були розділені між Галицько-Волинською державою, Мазовией і Тевтонським орденом. Здійснив походи на Чорну Русь (сучасна північно-західна Білорусь), якій став правити син Данила Галицького Роман Данилович як васал литовського князя Мендовга. У 1254 р. в боротьбі з татарським ханом Бурундаєм зазнав поразки. змушений визнати зверхність Золотої Орди і зруйнувати найбільш потужні фортеці князівства - Луцьк, Кременець, Львів, Данилів та ін..Освіта Для потреб держави і поширення та утвердження християнської віри були потрібні грамотні й освічені люди. У Галицькій і Волинській землях також існували бібліотеки при монастирях і князівських палатах, де можна було поглибити свої знання. У жодному літописі, крім Галицько-Волинського, неможливо знайти такої кількості згадок про писців, князівські канцелярії, архіви, грамоти, заповіти, купчі тощо. Література і літописання До нашого часу не збереглися памятки світської літератури Галицько-Волинської Русі, хоча їхнє існування безсумнівне. Одні дослідники вважають, що воно було продовженням традицій київських літописців, інші стверджують, що тут існувала зовсім інша традиція: написання окремих повістей, своєрідних світських житій князя, які згодом були обєднані в єдиний твір.Виникнення Галицько-Волинської держави сприяло вдале географічне положення (віддаленість від Києва послаблювала вплив центральної влади, природні умови робили ці землі важкодоступними для степових кочівників, крім того, князівство розташовувалося на перехресті стратегічно важливих торгових шляхів). Також сприяла необхідність спільної боротьби двох князівств проти агресії з боку Польщі та Угорщини, а згодом проти монгольського нашестя та іга і енергійна обєднавча політика князів Романа Мстиславича (1199-1205 рр.) та Данила Романовича Галицького (1238-1264 рр..). Князь Данило Галицький, звільнивши землі від угорців, роздав міста боярам і воєводам. Як правило, коли князь втрачав своє князівство, вірне йому боярство втрачало свої села. В умовах низького рівня техніки землеробства вотчинники були позбавлені можливості широко організувати власне господарство, тому основну частину вотчини-становили селянські господарства, які сплачували феодалам натуральну ренту - оброк.Фактично Галицько-Волинська держава на українській землі, збудована українськими руками, яка зуміла обєднати біля себе більшу частину української етнографічної теорії свого часу, фактично в половині XIV ст. перестала існувати. У культурі Галицько-Волинської доби ще виразніше, ніж раніше, спостерігається оригінальне поєднання словянської спадщини і нових рис, зумовлених звязками з Візантією, Західною і Центральною Європою, країнами Сходу. Протягом століть у важкі часи панування іноземних держав українські діячі літератури, мистецтва, освіти зверталися до спадщини минулих епох, в тому числі і до доби Галицько-Волинського князівства.
План
Зміст
Вступ
1. Галицько-Волинське князівство
2. Особливості внутрішньої та зовнішньої політики Д.Галицького
3. Значення діяльності Д.Галицького
4. Культурний розвиток Галицько-Волинського князівства
5. Економічний розвиток Галицько-Волинського князівства
Висновок
Використана література
Вывод
Фактично Галицько-Волинська держава на українській землі, збудована українськими руками, яка зуміла обєднати біля себе більшу частину української етнографічної теорії свого часу, фактично в половині XIV ст. перестала існувати. Але півтора століття її існування не проминули безслідно для дальшої долі українського народу. У культурі Галицько-Волинської доби ще виразніше, ніж раніше, спостерігається оригінальне поєднання словянської спадщини і нових рис, зумовлених звязками з Візантією, Західною і Центральною Європою, країнами Сходу. Князівству належить почесне місце в формуванні української культури, в зміцненні її звязків з культурами інших народів. Протягом століть у важкі часи панування іноземних держав українські діячі літератури, мистецтва, освіти зверталися до спадщини минулих епох, в тому числі і до доби Галицько-Волинського князівства. Спогад про його колишню велич підтримував дух визвольної боротьби українців. Державницькі традиції доби Київської Русі і Галицько-Волинського князівства мали велике значення для збереження і зміцнення історичної самосвідомості українського народу. Отже, розвиток культури в Галицько-Волинському князівстві сприяв закріпленню історичних традицій Київської Русі. Протягом багатьох сторіч ці традиції збереглися в архітектурі, образотворчому мистецтві, літературі, літописах та історичних творах. Спадщина Київської Русі була одним з істотних чинників єднання культур східноєвропейських народів. галицький князівство культурний економічний
Список литературы
1. Бакалець О.А. Історія України з найдавніших часів до початку ХХІ ст.: навч. посібник/ О.А. Закалець. - Л.: Магнолія - 2006, 2010
2. Бойко О.Д. Історія України: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів /О.Д. Бойко. - К.: Академвидав, 2006. - 688 с
3. Світлична В.В. Історія України: Навчальний посібник для студентів неісторичних спеціальностей вищих закладів освіти. Друге видання, виправлене і доповнене / В.В. Світлична. - К., 2002. - 304 с.
4. Субтельний О. Україна: Історія / О. Субтельний. - Київ: Либідь, 1991. - 512 с.
5. Танцюра В.І. Політична історія України. Посібник для студентів вищих закладів /В.І. Танцюра. - К.: “Академія”, 2001. - 488 с.