Галицька митрополія в контексті міждержавних і міжконфесійних відносин XIV-XV століть - Автореферат

Всебічне дослідження процесів утворення, функціонування, кількаразового скасування і відновлення Галицької православної митрополії упродовж майже одного століття (1303 - 1393 роки) виявляє в багатьох випадках дотичність тих зовнішніх сил до церковно-релігійного життя вже в незалежній Україні, обєктом тиску яких була Галицька митрополія у XIV столітті. Чи є в Україні достатньо церковних ієрархів, патріотичного духовенства і широкого загалу православного люду, які усвідомлюють, що кризу в українському православї можна подолати, не орієнтуючись на Константинополь, Москву чи Рим, а завдяки мобілізації національно зорієнтованих сил у всіх трьох гілках Православної Церкви в Україні? Актуальність цих питань випливає із дослідження історії Галицької митрополії, яка після феодальної роздробленості Київської Русі сприяла процесу централізації Галича від регіонального центру до столиці галицько-волинських земель колишньої Київської Русі, стала виявом прагнення українців до церковної самостійності, що було важливим чинником самобутнього і самодостатнього розвитку Галицько-Волинського князівства як останнього оплоту української державності. Визнанням цієї історичної ролі Галицької митрополії було відзначення у 2003 році на державному рівні її 700-літнього ювілею (Постанова Верховної Ради України від 18 вересні 2003 року № 1198 - IV «Про відзначення 700-річчя Галицької митрополії та 750-річчя коронування Данила Галицького»). Нижньою хронологічною межею є 1303 рік - дата заснування Галицької митрополії, яка, з одного боку, виступила як обєднавчий центр національно-церковного життя українців і державної цілісності Галицько-Волинського князівства, а з іншого боку, її існування набуло не тільки національного, але й геополітичного значення.Дослідники вивчали Галицьку митрополію у контексті політичної і релігійної правонаступності Галича на теренах південно-західних земель колишньої Київської Русі після її розпаду та політичного і релігійного занепаду Києва. Щапов розглядав Галицьку митрополію в контексті переймання Галицько-Волинським князівством релігійно-іедологічної традиції давньоруського християнського універсалізму та в контексті небажання галицько-волинської політичної еліти підкорятися київському митрополиту, який з 1299 року перебував у Володимирі-на-Клязьмі. Грицак, М.Чубатий, М.Боровик виклали історію Галицької митрополії в контексті формування Галицько-Волинського князівства як першої української національної держави та боротьби за утворення української національної православної церкви, а початковим етапом цього процесу була Галицька митрополія. Карташов розглянув Галицьку митрополію в контексті ідеї релігійного правонаступництва Москви на теренах колишньої Київської Русі та єдності давньоруської церкви під владою московського митрополита, а впровадженню цих ідей у XIV столітті в життя заважала Галицька митрополія. У другому підрозділі - «Джерельна база дослідження» - дисертантом розглядається комплекс опублікованих джерел, які за видовими ознаками поділяються на: 1) законодавчі акти: фундаційні грамоти галицького князя Льва Даниловича про заснування Галицької митрополії; законодавчий акт Константинопольського патріархату про заснування Галицької митрополії у 1303 році; «Надання галицькому митрополиту Петру про підтвердження найважливіших прав і вигод руського духовенства»; «Хризовул імператора Іоанна Кантакузина про приєднання галицької митрополії до київської»; «Постанова патріарха Ісидора і його синоду про приєднання галицької митрополії до київської»; акт про скасування Галицької митрополії; «Соборне діяння про поставлення єпископа Антонія в митрополита галицького, з підпорядкуванням йому єпископій холмської, турівської, перемишльської і володимирської»; «Соборне діяння про переміщеного на галицьку митрополію єпископа Кир Антонія, що прийшов із Малої Русі»; урядова записка до єпископа Симеона від Константинопольського патріарха; Постанова константинопольського патріарха до Великого князя Литовського Ягайла; Наказ патріарха Антонія вифлиємському архієпископу Михайлу, котрий направляється екзархом у Мавровалахію і Галичину; зобовязання луцького єпископа Іоанна - кандидата на галицького митрополита до Великого князя Литовського Ягайла.