Визначення захворювання, морфологія і біологія збудника. Хвороби, що викликаються підшкірними ґедзями. Патогенез і клінічна картина гіподерматозу великої рогатої худоби. Лікування й профілактична обробка тварин. Знищення личинок у тілі тварини.
Аннотация к работе
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ Курсова робота на тему: „Гіподерматоз ВРХ” Виконав: студент 5 курсу 2 групи ФВМ Герасімов А.А. Київ 2011 План Вступ. 1. Огляд літератури. 1.1 Визначення захворювання, морфологія і біологія збудника 1.2 Епізоотологія захворювання 1.3 Патогенез і клінічна картина 1.4 Патологоанатомічні зміни 1.5 Діагностика захворювання 1.6 Диференційна діагностика 1.7 Лікування й профілактична обробка тварин 1.8 Профілактика 1.9 Економічний збиток 2. Великі господарства створюють необхідні умови для внутрішньогосподарської й міжгосподарської спеціалізації виробництва з інтенсивною технологією, а також для планомірної зоотехнічної роботи з підвищення продуктивних і племінних якостей худоби, впровадженню новітніх досягнень науково - технічного прогресу у всіх сферах виробництва. У нашій країні проведена значна робота з вивчення гіподерматоза великої рогатої худоби. Личинки I стадії при виході з яйця 0,6 мм довжиною, перед першою линькою - 17 мм, колір білий або блідо - жовтий. Для личинок I стадії стравохідника він вважає характерним відсутність трикутних склеритів, наявність підколпачкових шипів і рівні розміри шипів дугоподібної зони. Личинки II стадії крупніші, ніж личинки I стадії. Личинки III стадії строки великі, довжиною до 28 мм; стравохідника- 16-26 мм. Вихід імаго ґедзів з лялечок у лабораторних умовах простежений в 1936 р. Д.И. Благовіщенським і Г.В. Сердюковой. Е.Н. Павловский (1935 ) вважає, що вповільнення розвитку й загибель частини личинок у дорослої худоби повязані з віковим набутим імунітетом.