Проведення діагностики ішемічних інсультів шляхом вивчення частоти метаболічних факторів ризику, виявлення їх найбільш несприятливих поєднань та оцінка діагностичної та прогностичної цінності. Вплив вітамінної недостатності, вікових та статевих чинників.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ім. П.Л. ШУПИКА Гіпергомоцистеїнемія та інші метаболічні предиктори розвитку і перебігу ішемічного інсульту 14.01.15-нервові хвороби Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Безсмертна Галина Вікторівна Київ - 2006 Дисертацією є рукопис Робота виконана в Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Зозуля Іван Савович, Київська медична академія післядипломної освіти ім.П.Л. Шупика МОЗ України, завідувач кафедри медицини невідкладних станів Офіційні опоненти: член-кореспондент академії медичних наук України, доктор медичних наук, професор Мачерет Євгенія Леонідівна, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, кафедра неврології та рефлексотерапії, завідувач кафедри доктор медичних наук, професор Грицай Наталія Миколаївна, Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, кафедра нервових хвороб та нейрохірургії, завідувач кафедри Провідна установа: Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України, м. Харків Захист відбудеться _21_ _червня_ 2006 року о _11 год. на засіданні спеціалізованої Вченої Ради Д 26.613.01 Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9. Серед них чільне місце належить гіпергомоцистеїнемії (ГГЦ), яка, за деякими даними, тісніше пов’язана з ураженням судин, ніж дисліпідемія і задовго передує виникненню судинних катастроф. Антифосфоліпідний синдром (АФС) також прискорює виникнення судинних уражень, як і проінфламаторний профіль організму, який обумовлює схильність до гіперергічної запальної реакції з розвитком запального процесу в ендотелії судин. Поширеність метаболічних факторів ризику серед хворих з цереброваскулярною патологією (ЦВП) в Україні практично не досліджувалась. Дисертація є самостійним фрагментом планової науково-дослідної роботи Оптимізація діагностики, лікування, тактики та розробки шляхів корекції церебральної гемодинаміки при гострому порушенні мозкового кровообігу кафедри медицини невідкладних станів Української медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (№ державної реєстрації 0102V002445). Дослідити частоту ГГЦ, дисліпідемій, маркерів запалення (С-реактивного білку та інтерлейкіну-6) та антифосфоліпідних антитіл (аФЛ) у практично здорових осіб, хворих з транзиторними ішемічними атаками та ішемічним інсультом. 2. Виявити зв’язок порушень обміну ліпідів, гомоцистеїну (ГЦ), субклінічного запалення та аФЛ з локалізацією ішемічного інсульту, тяжкістю його перебігу та наслідків. Вперше показано, що ГГЦ у більшості хворих з ЦВП асоціюється з дефіцитом вітамінів B12, B6 та B2, і, в першу чергу, з комбінованою їх недостатністю.