Заходи комплексної профілактики дії хімічних забруднювачів ґрунту, іонізуючого випромінювання. Нормування хімічних засобів захисту рослин на радіоактивно забруднених територіях, пестицидів у ґрунті, корекція порушень окисно-антиоксидантної рівноваги.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук Гігієнічне обґрунтування заходів профілактики поєднаної дії іонізуючого випромінювання та хімічних забруднювачів ґрунту 1.ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ забруднювач випромінювання хімічний іонізуючий Актуальність теми. Екологічна ситуація, що сформувалась в Україні внаслідок забруднення об’єктів навколишнього середовища промисловими та транспортними викидами, нераціонального застосування в сільському господарстві пестицидів та агрохімікатів, особливостей природного радіаційного фону та контамінації радіонуклідами значних територій після аварії на Чорнобильській АЕС, обумовила необхідність гігієнічної оцінки поєднаної дії (ПД) на організм людини іонізуючого випромінювання (ІВ) та хімічних чинників довкілля (А.М. Сердюк, 1998, 2004; І.М. Трахтенберг, В.М. Шестопалов та ін., 1998; Ю.І. Кундієв, І.М. Трахтенберг, 2004). Проведені в останні роки епідеміологічні дослідження довели зв’язок між погіршенням стану здоров’я населення та забрудненням об’єктів довкілля радіонуклідами, пестицидами, нітратами, важкими металами (Б.О. Ледощук, 1994; А.М. Сердюк, І.І. Карачов, 1997; В.Ф. Торбин, 1997; М.В. Набока, В.М. Шестопалов та ін., 1999; В.О. Бузунов, О.Я. Пирогова, 2001; Ю.І. Кундієв, 2004; В.Є. Присяжнюк, І.П. Лось та ін. Встановлено, що в патогенезі багатьох мультифакторних захворювань (атеросклерозу, коронаросклерозу, стенокардії, інфаркту міокарду, мозкового інсульту, виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки, хронічного пієло- та гломерулонефриту), тобто саме тих екологічно залежних хвороб, поширеність яких неухильно зростає, особливо серед населення радіоактивно забруднених регіонів, важливе місце посідає неконтрольоване вільнорадикальне пероксидне окиснення ліпідів (О.Ф. Возіанов, Л.А. Пиріг та ін., 1995; В.А. Барабой, Д.А. Сутковой, 1997; Б.Т. Величковский, 2001; Ю.І. Губський, І.Ф. Бєленічев та ін., 2004). Доведено, що як ІВ, так і значна кількість екзогенних хімічних речовин (ЕХР) здатні порушувати окисно-антиоксидантну рівновагу в організмі (Ю.І. Губський, Є.Л. Левицький та ін. Враховуючи провідну роль ґрунту в депонуванні, міграції та трансформації ЕХР, його безпосередній вплив на рівень забруднення суміжних середовищ і опосередкований вплив на здоров’я населення (Є.Г. Гончарук, 1995; М.П. Вашкулат, 2001, 2003), особливого значення набуває наукове обґрунтування заходів з профілактики ПД пріоритетних хімічних забруднювачів ґрунту (пестицидів, нітратів, важких металів) та ІВ. Найбільш керованими та прогнозованими серед полютантів ґрунту є пестициди, асортиментний перелік яких в Україні щороку розширюється (М.Г. Проданчук, В.І. Великий та ін., 2001; Є.І. Спину, 2004). Однак методичні підходи до захисту населення від негативного впливу пестицидів в умовах ПД з ІВ остаточно не визначені (С.Т. Омельчук, 2001, 2004), потребує удосконалення методика розрахункового обґрунтування гігієнічних нормативів пестицидів у ґрунті (О.Г. Моложанова та ін., 2001; М.П. Вашкулат, 2003). Викладене вище дозволяє вважати наукове обґрунтування заходів профілактики шкідливих наслідків ПД іонізуючого випромінювання та хімічних забруднювачів ґрунту (ХЗҐ) важливою медико-соціальною проблемою та визначає актуальність даного дослідження, його мету та завдання. Об’єкт дослідження: поєднана дія на організм ХЗҐ та ІВ, аліментарна корекція антиоксидантної недостатності при радіаційно-хімічних ураженнях, поведінка пестицидів в об’єктах навколишнього середовища. Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні та подальшому розвитку нових теоретичних, методичних і практичних аспектів проблеми попередження негативних наслідків для здоров’я працюючих і населення поєднаної дії іонізуючої радіації та хімічних забруднювачів навколишнього і виробничого середовища. В ході радіотоксикологічних експериментів вперше визначено загальні закономірності порушень окисно-антиоксидантної рівноваги, встановлено залежності “доза-час-ефект” та визначено провідні ланки патогенезу ПД багатокомпонентної комбінації пріоритетних ХЗҐ та ?-випромінювання. Розроблено методику розрахункового обґрунтування ОДК пестицидів у ґрунті завдяки застосуванню вперше запропонованих 6 рівнянь регресії, які математично описують залежність значення гігієнічного нормативу у ґрунті від нормативів в продуктах харчування та воді водойм, їх десятинних логарифмів та коренів квадратних. Результати токсиколого-гігієнічної оцінки нових пестицидів дали змогу розробити та затвердити 35 гігієнічних нормативів та регламентів їх безпечного застосування, в тому числі допустимих добових доз (ДДД) - 2, гранично допустимих концентрацій (ГДК) у воді водойм - 1, у ґрунті - 1, максимально допустимих рівнів (МДР) в продуктах харчування та сільськогосподарській сировині - 5, орієнтовно безпечних рівнів впливу (ОБРВ) в атмосферному повітрі - 1, в повітрі робочої зони - 1, ОДК у ґрунті - 1, строків очікування до збору врожаю - 15, строків виходу на оброблені поля - 8. Київ, 1998), міжнародному симпозіумі “Здоровье и