Гігієнічне обґрунтування впровадження локальних водоочисних пристроїв колективного використання для оптимізації забезпечення населення питною водою - Автореферат

Вступ Актуальність теми. Загострення проблем водопостачання, яке полягає у поглибленні кількісного та якісного дефіциту питної води, зростанні захворюваності та смертності населення, обумовлених «водним чинником» тощо, є актуальним для всіх країн світу, в тому числі й для України. Всесвітня організація охорони здоровя (ВООЗ) та Організація обєднаних націй, що започаткували вже друге Міжнародне десятиліття дій «Вода для життя» (2005-2015 рр). приділяють велику увагу інтенсивним пошукам шляхів їх вирішення. За даними Держспоживстандарту, населення майже 40 % території України споживає воду, що не відповідає нормативним вимогам (переважно у південному та східному регіонах). Це створює загрозу здоровю населення через досить високий рівень захворюваності кишковими інфекціями та гепатитом А, збільшує ступінь ризику впливу канцерогенних та мутагенних факторів на організм (Некрасова Л.С., 2009; Прокопов В.О., 2007; Копилевич В.А. та співавт., 2009). До цього часу практично відсутні гігієнічно обґрунтовані вимоги до експлуатації водоочисних пристроїв, у тому числі у разі виникнення надзвичайних ситуацій, що супроводжуються виключенням інших джерел водопостачання населення. Разом з тим, використання локальних пристроїв/систем для додаткової обробки питної води з метою покращення її якості віднесено ВООЗ до основних засобів покращення водозабезпечення населення, оскільки збільшення кількості бар’єрів під час обробки води (WHO /ВООЗ/, 2004) сприяє зменшенню ризиків для здоров’я споживачів води. Впровадження системи санітарно-епідеміологічного нагляду за використанням пристроїв/систем колективного використання для додаткового очищення водопровідної води відповідає сучасній концепції ХАССП у водопостачанні та «плану забезпечення безпеки води», що їх рекомендує ВООЗ для використання у практичній роботі (WHO, 2004, 2008, 2009). Мета дослідження: наукове обґрунтування санітарно-гігієнічної регламентації застосування локальних водоочисних пристроїв колективного використання для оптимізації забезпечення населення доброякісною питною водою. Одеса та регіону, зміни показників якості водопровідної води на етапах її постачання населенню. 2. Встановити та провести апробацію гігієнічних вимог до експлуатації водоочисних пристроїв колективного використання та реалізації додатково очищеної води. 4. Провести аналіз гігієнічної регламентації використання бюветних комплексів для оптимізації забезпечення населення питною водою. 6. Дослідження проводились фахівцями санітарно-епідеміологічної служби та ДП «УкрНДІ МТ», лабораторії яких акредитовані МОЗ та Держспоживстандартом України на виконання таких досліджень, згідно з вимогами ГОСТ 2874, ДСанПіН 2.2.4.4.036 і відповідних ДСТУ (ГОСТів), з використанням реактивів, приладів та обладнання, регламентованих тими ж ДСТУ (ГОСТами). Для ідентифікації вірусних антигенів використовували експрес-методику по визначенню антигенів рота-, рео-, аденовірусів і ВГА методом імуноферментного аналізу (ІФА) і реакції непрямої гемаглютинації (РНГА) на тест-системах виробництва НДІ “Темп-2”, м. Ростов-на-Дону (для антигенів рота-, рео- та аденовірусів) та Інституту Пастера, м. Санкт-Петербург (для антигенів вірусів гепатиту А). Переважна кількість досліджених проб води, що її підготовляють на ВОС «Дністер» та подають у місто, у стаціонарних точках міської мережі централізованого водопостачання відповідає діючим нормативним вимогам; кількість проб з наднормативними значеннями за фізико-хімічними та санітарно-мікробіологічними показниками якості води у розподільчій мережі складає близько 0.2 % (за даними лабораторій СЕС та ТОВ «Інфоксводоканал» /до 2004 р. - ЗАТ «Одесводоканал»/). Запровадження вимог щодо наявності у власника «збірного» ВОП/КВ технологічного опису процесу додаткового очищення води та блоку знезаражування доочищеної води, підтримане Одеським державним регіональним центром стандартизації, метрології та сертифікації, сприяло створенню системи ефективного контролю за виробництвом додатково очищеної води та відповідністю показників її якості нормативним документам (НД) на водоочисний пристрій, а не лише нормативним вимогам до якості питної води (ГОСТ 2874).