Заходи профілактики наслідків отруєнь монооксидом вуглецю у гірників. Гігієнічна оцінка ризику виникнення й впливу інтоксикацій на постраждалих. Гірничо-геологічні умови. Викиди вугільного пилу й газу. Розвиток професійних захворювань і травмування.
Аннотация к работе
Міністерство охорони здоров’я України Донецький державний медичний університет ім. М. Горького УДК 615.099.057 613.6:546.26]-084:622-058.243 Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Гігієнічне обґрунтування профілактики отруєнь монооксидом вуглецю у гірників вугільних шахт 14.02.01 - Гігієна Новосельська Вікторія Валеріївна Донецьк - 2006 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті ім. М. Горького МОЗ України. монооксид вуглець гірник Науковий керівник: Доктор медичних наук, професор Ніколенко Віктор Юрійович, Донецький державний медичний університет ім. М. Горького, професор кафедри професійних захворювань і радіаційної медицини. Доктор медичних наук, старший науковий співробітник Передерій Григорій Семенович, Науково-дослідний інститут медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості, м. Провідна установа: Інститут медицини праці, відділ професійної патології, АМН України, м. Київ. Збільшення глибини шахт понад 1000 м обумовило погіршення гірничо-геологічних умов, підвищення температури повітря у гірничих виробках, зростання кількості раптових викидів вугільного пилу й газу, вибухів і пожеж. Останнім часом спостерігається збільшення кількості виробничих аварій, які супроводжуються гострими отруєннями монооксидом вуглецю і призводять до масового ураження працівників. Найбільша кількість постраждалих реєструється серед гірників вугільних шахт під час пожеж і вибухів метану, суміші рудникового газу з вугільним пилом. Питома вага постраждалих внаслідок гострого отруєння монооксидом вуглецю складає 59,3 % від загальної кількості постраждалих внаслідок виробничих отруєнь (Ніколенко В.Ю., 2000; Ластков Д.О., 2000). Методи дослідження - гігієнічні (виміри концентрації монооксиду вуглецю, визначення гірничо-геологічних характеристик шахт, де найбільш часто траплялися випадки отруєнь монооксидом вуглецю, узагальнена оцінка умов праці постраждалих), фізіологічні (визначення часу зорово-моторної реакції, швидкість переробки інформації, електричний опір шкіри, кількість зроблених помилок), клініко-біохімічні (опитування за неврологічним анамнестичним опитувальником проф. К.Ф. Клаусена, дослідження функції вегетативної нервової системи та вестибулярного апарату, загальний аналіз крові, вміст карбоксигемоглобіну у крові, біохімічні показники крові), валеологічні (захворюваність, інвалідність), статистичні методи досліджень. Вперше доведено ефективність використання в комплексній реабілітації гірників з отруєннями монооксидом вуглецю альфа-ліпоєвої кислоти в поєднанні з сеансами гіпербаричної оксигенації. Видано інформаційний лист “Комплексна реабілітація гірників при гострих отруєннях монооксидом вуглецю з застосуванням альфа-ліпоєвої кислоти”, отримано деклараційний патент України „Спосіб корекції вестибулярної дисфункції організму, що виникає внаслідок гострого отруєння монооксидом вуглецю”, матеріали яких впроваджено у Донецькій обласній клінічній лікарні професійних захворювань (акт впровадження від 01.12.2004 р.). 30 постраждалим було проведено курс гіпербаричної оксигенації (ГБО) із застосуванням альфа-ліпоєвої кислоти (АЛК) (Деклараційний патент України на винахід №20040503373 від 17.01.2005, Бюл.