Окремі показники, що характеризують стан харчування та вплив свинцю і нітратів на організм. Їх комбінаційно допустима добова доза. Алгоритм вивчення фактичного харчування і трансаліментарного хімічного навантаження й наслідків їх впливу на організм дітей.
Аннотация к работе
Міністерство охорони здоровя України Львівський державний медичний університет імені Данила Галицького 14.02.01 - Гігієна Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Гігієнічна та токсикологічна оцінка харчування дітей дошкільного віку в організованих колективах Кіцула Любов Михайлівна Львів - 2002 Дисертацією є рукопис. Науковий керівник Доктор медичних наук, професор Федоренко Віра Іларіонівна, Львівський державний медичний університет імені Данила Галицького, завідувач кафедри загальної гігієни з екологією офіційні опоненти: Доктор медичних наук, професор, Лауреат державної премії України в галузі науки і техніки Ципріян Віктор Іванович, Національний медичний університет імені О.О.Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри гігієни харчування Доктор медичних наук, професор Мізюк Михайло Іванович, Івано-Франківська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри загальної гігієни та екології Провідна установа Інститут гігієни і медичної екології імені О.М.Марзеєва АМН України Захист відбудеться 20.02. 2002 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.600.03 при Львівському державному медичному університеті імені Данила Галицького МОЗ України (79010, м. Львів, вул. Пекарська, 69). Раціональне харчування є однією з найбільш важливих і ефективних передумов, які впливають на ріст і розвиток дітей, визначають їх гармонійний фізичний розвиток, оптимальне функціонування всіх органів та систем, адаптаційно-компенсаторні можливості організму і рівень здоровя дитячої популяції (Кульчицька В.П. і співавт., 1992-1997; Сердюк А.М., 1993; Лукянова О.М., 1996; Богатирьова Р.В., 1998; Гуліч М.П. і співавт., 2000 та ін.). Це призвело до значного відхилення від рекомендованих норм фізіологічної потреби в основних нутрієнтах і енергоцінності раціонів, недостатнього і розбалансованого харчування. Наслідками такого харчування є порушення харчового статусу дітей, виникнення гіповітамінозів і гіпомікроелементозів, зниження імунітету, погіршення показників фізичного і розумового розвитку, зростання захворюваності на дефіцитні анемії, ендемічний зоб, остеопорози та інші неінфекційні захворювання аліментарного та аліментарнозумовленого характеру (Кульчицька В.П., 1993; Штабський Б.М. і співавт, 1995; Ferrante Е. et al., 1995; Roma Е., 1995; Спиричев В.П., 1996; Беседина А.А., 1997; Баранов А.А., 1997; Гончарук А.А. и соавт., 1997; Dixon L.В., 1997; Гулич М.П., 1999; Гуліч М.П. і співавт., 2000-2001 та ін). Значне погіршення екологічної ситуації і забруднення харчових продуктів токсичними речовинами, зокрема токсичними елементами і нітратами, призводить до їх надходження в організм дітей з раціонами харчування іноді в кількостях, що перевищують допустимі рівні. На фоні неповноцінного харчування токсичні елементи (свинець, кадмій, ртуть, мишяк тощо) сприяють поглибленню патології з аліментарним фактором ризику та розвитку екопатологічних станів. Досі офіційно не затверджені розроблені допустимі добові дози (ДДД) токсичних елементів, потребують перегляду їх гранично допустимі концентрації (ГДК) у харчових продуктах, відсутні рекомендації по застосуванню індивідуальних нормативів ксенобіотиків при їх сумісній дії (Штабський Б.М. і співавт., 1990-1995; Вельтищев Ю.Е. и соавт., 1992; Безруков Л.О., 1995; Winneke G., 1996; Сердюк А.М., 1997; Трахтенберг І.М., 1997; Зербіно Д.Д. і співавт, 1998; Полька Н.С. и соавт., 1998; Трахтенберг І.М. і співавт., 1998; Штабський Б.М., 1998; Ильченко И.Н. и соавт., 1999; Рублевська Н.І., 1999; Bruening К. et al., 1999; Матасар І.Т., 2000 та ін.). Погіршення стану здоровя дітей з урахуванням соціально-економічних умов та екологічної ситуації передбачається і в наступні роки (Нагорна А.М. і співавт., 1997; Сердюк А.М., 1998 та ін.). Вивчити в динаміці та оцінити стан харчування дітей в дошкільних установах м. Розробити стандарти та оцінити фізичний розвиток міських дітей і дітей сільської місцевості. 7. Дублікати добових раціонів досліджували із використанням хімічних лабораторних методів (вміст білків визначали методом Кєльдаля, жирів - екстракційним методом), розрахункових (вміст вуглеводів, енергоцінність), титраційний (вміст мінеральних речовин: кальцію, магнію, фосфору і вітаміну С), атомно-абсорбційний (вміст металів), колориметричний (вміст мишяку і нітратів). Показники стану здоровя вивчали з використанням антропометричних методів (зріст, маса тіла), гематологічних (визначення вмісту гемоглобіну, еритроцитів, лейкоцитів), біохімічних (вміст метгемоглобіну в крові, заліза у сироватці крові, ?-АЛК, нітратів і вітаміну С у сечі). Вперше розроблено стандарти фізичного розвитку дітей сільської місцевості Львівської області.