Встановлення територіальних особливостей хімічного складу в харчових продуктах та сировині місцевого виробництва. Роль аліментарного фактору у формуванні мікроелементного забезпечення організму людини в умовах підвищеного рівня забруднення довкілля.
Аннотация к работе
Міністерство охорони здоров’я України Державний заклад «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України» 14.02.01 - Гігієна та професійна патологія Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук Гігієнічна діагностика стану репродуктивного здоров’я населення промислового регіону (фактори ризику, профілактика) Онул Наталія Михайлівна Науковий консультант: Білецька Елеонора Миколаївна, доктор медичних наук, професор Дніпропетровськ - 2015 ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ АВА - аналізатор вольтамперометричний БП бенз(а)пірен ВМ - важкі метали ВООЗ - Всесвітня Організація Охорони Здоров’я ГДК - гранично допустима концентрація ГТБ - гематотестикулярний бар’єр ДДН - допустиме добове навантаження ДП - добова потреба ІЕН - індекс ембріонального накопичення ІЗА - індекс забруднення атмосфери ІПН - індекс плацентарного накопичення ІТМ - індекс трансплацентарної міграції Кс - коефіцієнт концентрації хімічних сполук Ккд - коефіцієнт комбінованої дії Кзе - коефіцієнт зміни ефекту дії ЛГ - лютеїнізуючий гормон МІЕФ-5 - міжнародний індекс еректильної функції МЕ - мікроелементи МКХ-10 - міжнародна класифікація хвороб 10 перегляду КВ - коефіцієнти співвідношення ПП - пектинопрофілактика СЗЗ - санітарно-захисна зона СДН - сумарне добове надходження ТГМ - тригалогенметани ФСГ - фолікулостимулюючий гормон ХОС - хлорорганічні сполуки AMS - опитувальник симптомів старіння чоловіків EF - атрибутивний ризик RR - відносний ризик Zc - сумарний індекс забруднення ВСТУП Актуальність теми. Невідповідність між стрімкими темпами техногенного перетворення навколишнього середовища та адаптаційними резервами організму призводить до погіршення здоровя суспільства та зумовлює несприятливу демографічну ситуацію в світі [69, 200, 202, 234, 366]. Лавиноподібне зростання техногенного пресингу стало причиною погіршення показників репродуктивного здоровя у XX столітті, адже даний показник вважається індикатором екологічного фону та може слугувати моделлю для оцінки впливу несприятливих чинників довкілля, навіть малої інтенсивності [186, 319, 388]. Репродуктивне здоров’я населення - один із найбільш чутливих біологічних показників, який віддзеркалює ступінь забруднення довкілля, що особливо актуально для нашої держави, адже тиск антропогенних чинників навколишнього середовища у багатьох регіонах України [125, 224, 226], а в промислово розвиненому Дніпропетровському регіоні - особливо, досяг критичного рівня [155, 233]. На сьогоднішній день існує декілька гіпотез такого погіршення репродуктивного потенціалу - негативний вплив забрудненого навколишнього середовища, професійні шкідливості, генетичні дефекти, соціокультурні особливості, у тому числі спосіб життя [263, 275, 299, 324, 333]. Пріоритентий напрямок у цій галузі донедавна належав вивченню переважно жіночого репродуктивного здоровя [225, 233, 301, 302, 310, 342]. Проте експерти ВООЗ, провідні вчені ініціюють широке вивчення проблеми погіршення репродуктивної функції не лише жінок, але й чоловіків. Підтвердженням останньому є динаміка змін показників норми еякуляту в чоловіків за останні 70 років: зниження об’єму еякуляту на 62,5 %, концентрації сперматозоїдів та їх рухливості - на 75 % та 60 % відповідно [305, 330, 344, 373, 408]. У зв’язку з цим ВООЗ було запропоновано програму наукових досліджень «Репродукція людини», головним напрямком якої є вивчення чинників, що негативно впливають на генеративну функцію людини в умовах підвищенного техногенного навантаження [208]. Метали входять у структуру клітин, ферментів, гормонів, приймають участь у функціональних процесах діяльності нервової, серцево-судинної, репродуктивної, імунної та інших систем організму [3, 150, 234, 347]. У зв’язку з вищезазначеним, надмірне або недостатнє надходження металів до організму людини може бути фактором ризику розвитку функціональних порушень у репродуктивних органах і підвищувати рівень захворюваності населення на хвороби сечостатевої системи [23, 43, 218, 225]. Попри це, систематичному дослідженню та контролю підлягає досить обмежена кількість металів-ксенобіотиків [125, 159]. Результати аналізуються порівняно з їх ГДК, без урахування фонових рівнів, ДДН та ДП. На жаль, питання репродуктивної токсичності чинників на рівні дії факторів малої інтенсивності, з урахуванням їх біологічного антагонізму з мікроелементами як у натурних, так і в експериментальних дослідженнях вивчаються вкрай обмежено. Авторка була співвиконавцем цих НДР і безпосередньо вивчала вміст хімічних забруднювачів і есенціальних мікроелементів у об’єктах довкілля, рівень добового аліментарного надходження металів до організму мешканців Дніпропетровської області, мікроелементний статус дорослого працездатного населення, визначала характер та ступінь впливу екологічних чинників на вміст мікроелементів у організмі людини, досліджувала особливості ізольованої та комбінованої дії різних форм металів на перебіг вагітності, ембріо- та плацентогенез в умовах лабораторного експерименту, розраховувала ризик виникнення хвор