Гігієнічні основи профілактики хвороб системи кровообігу серед населення регіонів з несприятливими соціально-екологічними умовами життєдіяльності - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. М. ГОРЬКОГО УДК 616.12/.15:613] - 084:577.4 АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук ГІГІЄНІЧНІ ОСНОВИ ПРОФІЛАКТИКИ ХВОРОБ СИСТЕМИ КРОВООБІГУ СЕРЕД НАСЕЛЕННЯ РЕГІОНІВ З НЕСПРИЯТЛИВИМИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОЛОГІЧНИМИ УМОВАМИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ 14.02.01 - гігієна та професійна патологія ІЩЕЙКІНА ЮЛІЯ ОЛЕКСІЇВНА Донецьк - 2010 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Донецькому національному медичному університеті ім. М.Горького МОЗ України. Науковий консультант: доктор медичних наук, професор Грищенко Сергій Володимирович, Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, професор кафедри соціальної медицини, організації охорони здоров’я та історії медицини. Захворювання системи кровообігу належать до групи хвороб сучасної цивілізації. Хвороби серця і судин посідають перше-друге місце за показником поширеності серед населення, вони є основною причиною інвалідизації (50%-70%), а також смертності населення (Dahlof B., 2002; Обрезан А.Г., 2006). Серед населення України за останні 10-15 років частота виникнення хвороб системи кровообігу зросла більш ніж на 40%-50%, а їх поширеність ? більш ніж на 90%. При цьому перше місце в структурі причин смертності займає ішемічна хвороба серця (ІХС), друге - цереброваскулярні захворювання (ЦВЗ), третє - гіпертонічна хвороба (ГХ). Найбільше зростання смертності від хвороб системи кровообігу відзначається в східних і центральних областях України, особливо на територіях з несприятливими екологічними і соціальними умовами життєдіяльності (Агарков В.И., 2004; Чепелевська Л.А., 2007). Найбільш типовими представниками регіонів з високою поширеністю хвороб системи кровообігу є Донецька та Полтавська області. При цьому за останні роки в даних регіонах відбулося найбільше в Україні зростання смертності від цих хвороб: у Донецькій області ? на 44,6%, а в Полтавській ? на 30,2% (Москаленко В.Ф., 2004; Ехнева Т.А., 2003; Каусова Г.К., 2005; Агарков В.І. та ін., 2007). Дисертаційна робота пов’язана з плановими науковими дослідженнями Донецького національного медичного університету ім. М. Горького і є фрагментом НДР кафедри соціальної медицини, організації охорони здоров’я та історії медицини «Вивчення взаємозв’язків показників популяційного здоров’я населення і екзогенних факторів ризику екологічного, соціального та виробничого характеру в умовах урбанізованого та індустріалізованого регіону з геофізичними і геохімічними особливостями території (номер держреєстрації 0107U006167, термін виконання 2007-2010 рр.). Встановлення закономірностей та особливостей формування хвороб системи кровообігу серед міського та сільського населення промислового й аграрного регіонів з несприятливими умовами життєдіяльності. 3. Результати дослідження впроваджено у Донецькій (акт впровадження від 15 квітня 2010 р.) та Полтавській (акт впровадження від 20 квітня 2010 р.) обласних санітарно-епідеміологічних станціях, у Головних управліннях охорони здоров’я Донецької (акт впровадження від 22 квітня 2010 р.) та Полтавської (акт впровадження від 27 квітня 2010 р.) обласних державних адміністрацій, в ДП науково-дослідному інституті медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості, м. Донецьк (акт впровадження від 4 травня 2010 р.), в навчальному процесі на кафедрах соціальної медицини, організації охорони здоров’я та історії медицини (акт впровадження від 6 травня 2010 р.), гігієни, екології та безпеки життєдіяльності (акт впровадження від 14 травня 2010 р.), пропедевтики внутрішньої медицини та внутрішньої медицини стоматологічного факультету (акт впровадження від 21 квітня 2010 р.) у Донецькому національному медичному університеті ім. М. Горького, на кафедрі гігієни та екології вищого державного навчального закладу України «Українська медична стоматологічна академія» (акт впровадження від 29 квітня 2010 р.). Міське повітряне середовище Донецької області постійно забруднене такими хімічними речовинами, як сірчана кислота (4,0 ГДК), діоксид сірки (3,2 ГДК), аміак (3,0 ГДК), фенол (3,0 ГДК), сірководень (2,5 ГДК), оксид вуглецю (2,3 ГДК), фтористий водень (2,0 ГДК), завислі речовини (2,0 ГДК), діоксид азоту (1,7 ГДК). Таблиця 6 Фактори ризику та їх значущість у формуванні хвороб системи кровообігу Найменування фактора ризику Результативні параметри фактора ризику Коефіцієнт відносного ризику Техногенно навантажене екологічне середовище Валові навантаження промислових шкідливих речовин, що викидаються: > 1000 тон/км2, > 200 кг/людину Загальна ССЗ: ВР = 1,5; ІХС: ВР = 1,6; ЦВХ: ВР = 1,6; ГХ: ВР = 1,4 Забруднене повітряне середовище Ксум = 50,1- 64,5 ум. од.; ІЗА = 35,7- 42,4 ум. од.