Особливості фізичних процесів генерування коливань тиску дросельними елементами КГКТ різної конфігурації. Режими роботи КГКТ, які забезпечують ефективне очищення внутрішніх поверхонь трубопроводів і зберігають ерозійну стійкість конструкційних матеріалів.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ «КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ» Спеціальність: 05.02.02 - Машинознавство АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук Гідроприводні кавітаційні генератори коливань тиску для очищення елементів гідравлічних систем Тарасенко Тарас Валерійович Київ - 2009 Дисертацією є рукопис. Роботу виконано на кафедрі гідрогазових систем Національного авіаційного університету Міністерства освіти і науки України. Автореферат розіслано 25.12. 2009 р. Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор технічних наук, професорМайборода В.С. Кавітація у гідроприводі супроводжується високочастотними коливаннями тиску значної амплітуди, акустичними шумами і кавітаційною ерозією робочих поверхонь гідроагрегатів. Для систем гідроприводу кавітація є небажаним явищем, але її можна використовувати і в корисних цілях, наприклад, для інтенсифікації технологічних процесів, видалення забруднень з агрегатів гідравлічних систем, прискорення ресурсних випробувань шлангів і трубопроводів тощо. Гідравлічні пристрої, які призначені для генерації кавітаційних коливань тиску, називають гідроприводними кавітаційними генераторами коливань тиску (КГКТ). Переваги використання гідроприводних КГКТ полягають у тому, що можливо отримати високі частоти коливань тиску від 0,01 до 30 кГц за максимального рівня коливань, що в 0,5-1,3 рази перевищує стаціонарні значення тиску на вході у генератор. На підставі уточненої фізичної моделі генерування коливань тиску отримано розрахункові залежності між геометричними і гідродинамічними параметрами КГКТ, відносним перепадом тиску на його дросельному елементі та параметрами пульсаційної течії робочої рідини на виході генератора, у тому числі: - установлено, що як критерій кавітації для високонапірного дроселювання робочої рідини у дросельних елементах КГКТ доцільно використовувати відносний перепад тиску , який чисельно дорівнює числу Ейлера (Eu); - уперше отримано розрахункову залежність визначення розмаху кавітаційних коливань тиску на виході КГКТ від відносного перепаду тиску на дросельному елементі генератора; - отримано уточнені аналітичні залежності для розрахунку ступеня прискорення кавітаційного струменя у дросельному елементів КГКТ ( ), для оцінювання відносного об’єму виділеної парогазової суміші у зоні кавітації ( ) та визначення швидкості поширення збурень у кавітаційному струмені КГКТ з урахуванням відносного об’ємного вмісту виділеної парозагової суміші. 3. Результати проведених досліджень упроваджено у виробництва на Житомирському механічному заводі в технологію ремонту мобільних машин і в ЗАТ «Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування» в технологічні процеси очищення від забруднень виробів арматури різного призначення. Найбільший внесок у дослідження окремих типів КГКТ зробили такі відомі вчені, як Л.Д. Розенберг, Л.К. Зарембо, В.М. Фрідман, R. Oba, О.К. Екнадіосянц, Г. Флін, В.М. Івченко, В.Я. Карєлін, Р. Кнеп, І.М. Федоткін, В.А. Задонцев, В.В. Пилипенко, М.М. Глазков, І.К. Манько, О.К. Яхно, Г.І. Кувшинов, C.D. Ohl, A. Philipp, W. Lauterborn, O. Lindau, R. Mettin, S. Luther. Дослідження виконувалися на прозорих моделях кавітаційних генераторів коливань тиску з імпульсним підсвічуванням потоку рідини „на просвіт” (рис.1).