Гідрографічна мережа та зливовий стік річок українських Карпат - Автореферат

Київський національний університет імені Тараса Шевченка УДК 556.166 556.01:556.51/54 ГІДРОГРАФІЧНА МЕРЕЖА ТА ЗЛИВОВИЙ СТІК РІЧОК УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ 11.00.07 - гідрологія суші, водні ресурси, гідрохімія Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора географічних наук Кіндюк Борис Володимирович Київ - 2004 Дисертацією є рукопис. Автореферат розіслано 27 ківтня 2004р. Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Д 26.001.22 кандидат географічних наук, доцент Гребінь В.В. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю вирішення завдання щодо мінімізації величезних матеріальних збитків і розмірів руйнувань, яких завдають зливові паводки народному господарству і населенню Карпатського регіону. Так, втрати від дії листопадового паводка 1998р. оцінюються у 810 млн. грн., березневого 2001р. - в 300 млн. грн. В цілому за даними Держводгоспу України щорічна сума втрат від проходження таких паводків складає 200 млн. грн., до цієї цифри додається 77 млн. грн. екологічного збитку і 19 млн. грн. - на соціальні виплати. Вирішити це завдання на належному рівні неможливо без урахування впливу структури річкової мережі. Зокрема, це обумовило необхідність ввести до складу операторної структури формул для розрахунку максимальних витрат води фонові показники річкових басейнів. Для реалізації поставленої мети в дисертаційній роботі вирішувались такі задачі: обґрунтування і формулювання теоретико-методичного підходу до характеристики ієрархічної будови річкових систем; розробка нових показників, які враховують особливості морфометричної будови річкових водозборів; обґрунтування і числові розрахунки нових фонових показників, які відображають балансові співвідношення між морфометричною будовою річкової мережі й об?ємом води зливових паводків, використання значень цих показників для районування території Українських Карпат; удосконалення методики відновлення пропущених даних спостережень за стоком і подовження існуючих рядів гідрологічних характеристик; оцінка ефективності запропонованого способу відновлення величин стоку, впровадження критеріїв перевірки точності методу на залежному і незалежному матеріалі; дослідження однорідності і стаціонарності рядів максимальних витрат і шарів стоку зливових паводків, виявлення випадків різкого відхилення екстремальних значень; розробка нової методики визначення максимальних витрат води заданої ймовірності перевищення для невивчених річок шляхом впровадження фонових показників в операторну структуру формул паводкового стоку, запропонованих Є.Д.Гопченком (2000 р.); розробка методу виділення десятирічних і багаторічних кліматичних тенденцій в рядах характеристик зливового стоку, вивчення спрямованості тенденцій зміни клімату та їх територіальна локалізація. Об?єктом дослідження є малі річки Українських Карпат (басейнів Тиси, Дністра, Прута і Сірета), площі водозборів яких в абсолютній більшості випадків менші ніж 2000 км2. Розроблені і застосовані в цій роботі методи гідролого-топологічного аналізу річкових систем базуються на працях відомих спеціалістів і водночас розвивають, теоретичний фундамент системного вчення про просторову структуру гідрографічної мережі (Р.Е.Хортон, І.Н.Гарцман, Р.Л.Шреве, М.О.Ржаніцин, А.Є.Шайдегер, І.П.Ковальчук, Ю.Г.Симонов), деякі аспекти теорії фонових показників підстильної поверхні, які використовувались з метою районування регіону (А.М.Бефані, І.Н.Гарцман, В.М.Самойленко, А.В.Яцик), а також - основні положення гідрологічних розрахунків (А.М.Бефані, Д.Л.Соколовський, А.В.Огієвський, Й.А.Железняк, П.Ф.Вишневський, В.І.Мокляк, Є.Д.Гопченко, О.Г.Іваненко). Крім того, використовувалась докладна інформація Закарпатської воднобалансової станції про швидкості течії, рівні і витрати води під час проходження значних зливових паводків. За цією формулою виконано бонітування 17 основних річок Карпатського регіону, яка показала наявність на території Закарпаття однієї річки 6-го порядку ієрархії - Тиси, шести річок 5-го порядку ієрархії - Тересви, Тереблі, Ріки, Боржави, Латориці та Ужа і однієї річки 4-го порядку - Шопурки. Аналогічне дослідження річок Передкарпатського регіону дало можливість визначити, що р.Прут (до м.Чернівці) належить до 7-го порядку ієрархії, річки Стрий, Ломниця, Бистриця - до 6-го, а три водотоки - р.Дністер (до с.Корналовичі), Бистриця-Тисменицька і Свіча - до 5-го порядку. Було переглянуто методику, розроблену раніше Державним Гідрологічним інститутом (Росія, 1979р.), внесено зміни в розрахункову схему і в умови її ефективності.