Загальна характеристика річки Дністер: походження та історія назви, розташування. Історія геологічного розвитку та головні витоки. Водний, термічний та льодовий режим річки, гідрохімічний. Гідробіологічна характеристика, вплив, заходи і використання.
Аннотация к работе
Річка - природний водний потік, що протікає у виробленому їм руслі і живиться за рахунок стоку з площі свого водозбору. Місце початку річки називається витоком, а місце впадання в іншу річку, озеро або море - гирлом річки. У залежності від характеру поверхні, будови річкової долини і русла розрізняють рівнинні, гірничо-рівнинні і гірські річки. Завдяки сприятливому географічному розташуванню на перехресті шляхів із Центрально-Східної Європи до Візантії, а також багатим корисним копалинам та іншим природним ресурсам, долина Дністра вже у X-XII ст. мала важливе торговельне, соціально-економічне та політичне значення для княжої України-Русі. Особливо вагоме економічне значення має річка сьогодні.Від давньоіранських слів назва річки Дністер означає «Стрімка (швидка) річка», від поєднання скіфо-сарматських слів - «Погранична вода» або «Велика ріка (вода)». Нижче міста Галича долина знову звужується - тут річка тече між Подільською височиною підкарпатськими височинами, а також Хотинською височиною. Річка вперше згадується Геродотом у V ст. до н. е. як прикордонна зі Скіфією річка під назвою «Тірас» (Tyras). Поняття «ріка» в давнину позначалось парою праіндоєвропейських односкладових слів «да на» (тече тут), «до на» (протікає тут), «ду на» (протікає всередині тут). У нижній течії річка мала назву Дон у значенні «вода», «ріка»; пор.: Дон, Донець, Дніпро (Данапріс), Дунай (нім.Отже, ріка Дністер бере початок на північному схилі Карпатських гір біля села Вовче, та впадає в Дністровський лиман Чорного моря, на відстані 35 км на південь від міста Одеса. Звідки Дністер знову тече в Україну і через Дністровський лиман впадає в Чорне море, загальний обєм водозбору в басейні становить близько 5,0 км3 на рік, з них на потреби Молдови витрачається 75%. У цільовій структурі водоспоживання найбільша частина припадає на виробничий (35%) і госпобутовий (34%) сектори, а в сільському господарстві використовується 29% (на зрошення - 13%) водних ресурсів. Басейн Дністра (8,7% від площі України) охоплює малі річки східних схилів Українських Карпат і річки південно-західної частини Подільської височини. А з метою досягнення доброї якості води, забезпечення раціонального і безпечного водокористування, збереження біологічного різноманіття і стійкого екологічного стану у басейні в 2008 році було складено угоду про співробітництво у галузі використання і охорони водних ресурсів басейну річки Дністер.
Вывод
Отже, ріка Дністер бере початок на північному схилі Карпатських гір біля села Вовче, та впадає в Дністровський лиман Чорного моря, на відстані 35 км на південь від міста Одеса. Довжина річки 1352 км, площа водозабору 72100 км2. Позначка стану на рівні 760 м, устя - 1 м., загальне падіння ріки Дністер - 759 м., середній уклін водної поверхні 1,78%, найбільший уклін - 39% (на 4 км). Басейн Дністра має форму сильно витягнутого, овалу довжиною 700 км, шириною 120 км. Майже весь річковий стік формується у межах України і транспортується в Молдову, яка займає площу 19,2 тис. км? (27% водозабору). Звідки Дністер знову тече в Україну і через Дністровський лиман впадає в Чорне море, загальний обєм водозбору в басейні становить близько 5,0 км3 на рік, з них на потреби Молдови витрачається 75%. Водопотреби населення і народного господарства української частини басейну складають 1,6 км3 на рік. У цільовій структурі водоспоживання найбільша частина припадає на виробничий (35%) і госпобутовий (34%) сектори, а в сільському господарстві використовується 29% (на зрошення - 13%) водних ресурсів.
В нижній частині ріка Дністер використовується як джерело зрошення. Вода на зрошувальні сільгоспугіддя подається за допомогою насосів, полив проводиться в липні-серпні місяці. Також ріка Дністер використовується для рибного господарства та аматорського рибальства.
Басейн Дністра (8,7% від площі України) охоплює малі річки східних схилів Українських Карпат і річки південно-західної частини Подільської височини. Значні коливання зимових і літніх опадів зумовлюють своєрідний нестійкий гідрологічний режим. Термічний режим Дністра зумовлюється його великою глибиною, яка сягає 54 м. Це спричинює утворення термострибка, який звичайно формується на глибинах 18-25 м. Найбільший стік наносів у Дністрі (Стрілки, Розділ) складає 300%.
Таким чином за результатами лабораторного аналізу виявлено, що мінералізація (загальний вміст солей) не перевищує граничнодопустимої концентрації. Водпостами, які найбільш придатні для визначення антропогенного впливу на стік Дністра, є Заліщики (площа басейну - 24600 км2) і Бендер (66100 км2).
Одним із найважливіших компонентів водного середовища, що визначає його екологічну якість, є наявність у воді органічних забруднень. Ступінь забруднення водних обєктів органічними речовинами визначає їх сапробність. Одним з найбільш шкідливих проявів антропогенного впливу на водні екосистеми та гідросферу в цілому є хімічне забруднення, яке може призводити до отруєння водного середовища та його живого населення. Також дуже небезпечним є радіонуклідне забруднення гідробіоценозів, тому що воно має віддалені у часі наслідки, які проявляються через роки, століття.
Тому, на сьогодній день залишається актуальною проблема екологічного стану водних обєктів басейну Дністра. Системний аналіз сучасної екологічної ситуації в басейні Дністра та організації управління охороною і використанням водних ресурсів дав змогу окреслити коло найбільш актуальних проблем, які потребують розвязання. А з метою досягнення доброї якості води, забезпечення раціонального і безпечного водокористування, збереження біологічного різноманіття і стійкого екологічного стану у басейні в 2008 році було складено угоду про співробітництво у галузі використання і охорони водних ресурсів басейну річки Дністер.
Бібліографічний список
1. Степан С.М. Система охорони природи у верхівї басейну Дністра. - Львів, 2004. - 54 с.
2. Вишневський В.І. Річки та водойми України. Стан і використання. К., 2000
3. Малі річки України: Довідник / За ред. А.В. Яцика. - К.: Урожай, 1991. - 296 с.
4. Водне господарство в Україні / За ред. А.В. Яцика, В.М. Хорєва. - К.: Генеза, 2000. - 456 с.
5. Геренчук К.І., Стойко С.М. Природні парки - нова форма охорони природи на Україні // Фізична географія і геоморфологія. - 1976. - Вип. 15. - С. 8-9.
6. Геренчук К. І., Стойко С.М. Відтворення екологічної рівноваги басейну Дністра та раціональне використання його природних ресурсів // АН УРСР. - 1974. - №4. - С. 81-87
7. Левківський С.С. Загальна гідрологія / С.С. Левківський, В.К. Хільчевський, О.Г. Ободовський. - К. Фітосоціоцентр, 2000
8. Сніжко С. І. Оцінка та прогнозування якості природних вод / Сніжко С. І. - К.: Ніка-Центр, 2001. -257 с.
9. Бондарчук Т.В. Сучасна характеристика формування гідрохімічного режиму річок басейну Верхнього Дністра у межах Львівської області / Т.В. Бондарчук // Гідрологія, гідрохімія, гідробіологія. - К.: Ніка-Ценрт, 2003. - Т.З. - С. 156-160.
10. Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навчальний посіб. - К.: Товариство «Знання», КОО, 2000. - 203 с.