Дослідження характеру впливу вмісту легкої фази у двофазному потоці на ключові коефіцієнти місцевого опору та гідравлічного тертя. Методика оцінювання пропускної спроможності дренажних каналів теплотехнологічних систем із самозакипаючими потоками.
Аннотация к работе
Вступ Ефективність роботи теплообмінного та парогенеруючого обладнання підприємства залежить від роботи ліній продувок парогенераторів, систем відведення конденсату від теплообмінників, тобто дренажних каналів теплотехнологічних систем (ДК ТТС), тому їх правильне проектування є важливою задачею. Основною причиною є недостатньо обґрунтоване врахування складових балансу імпульсу і енергії двофазного потоку у системі складної конфігурації, а саме втрат тиску на тертя по довжині трубопроводу, у місцевих опорах, на прискорення та нівелірної складової в загальному перепаді тиску. Для реалізації цієї мети необхідно розв’язати наступні задачі : аналіз існуючих методів розрахунку систем із реалізацією двофазних потоків; дослідження втрат тиску на тертя по довжині каналу під час руху одно- та двофазних потоків; дослідження втрат тиску у місцевих опорах в одно- та двофазних потоках; дослідження взаємного впливу місцевих опорів в залежності від відстані між ними в одно- та двофазних потоках; дослідження та аналіз впливу ковзання фаз на втрати тиску на прискорення двофазного потоку та загальні втрати тиску; розробка математичної моделі теплогідродинамічних процесів у ДК ТТС; дослідження пропускної спроможності ДК ТТС із самозакипаючими потоками; розробка рекомендацій для інженерної практики з проектування енергоефективних ДК ТТС; узагальнення отриманих результатів, розробка методики розрахунку ДК ТТС. Вперше виявлено та встановлено характер закономірності впливу геометричних особливостей каналу, структур потоків та ковзання фаз на пропускну спроможність дренажного каналу складної конфігурації (ДКСК). Розглянуті результати дослідження взаємного впливу місцевих опорів під час руху однофазного потоку, які відповідають вузькому діапазону швидкостей. Експериментальне визначення коефіцієнту гідравлічного тертя виконувалось під час руху води та повітроводяної суміші експериментальною горизонтальною ділянкою довжиною L = 1,95…2,71 м і діаметром d = 15,6 мм.