Перелік основних функцій творів мистецтва ХVІІ-ХVІІІ ст. як зображальних історичних джерел. Особливості реалізації зображальних джерел на різних етапах історичного розвитку суспільства та їх еволюції, викликаної зміною зовнішніх обставин побутування.
Аннотация к работе
Функції зображальних джерел XVII-XVIII ст.Це - хоругва із зображенням П.Конашевича-Сагайдачного, на підставі якої було створено відоме ґравіроване зображення гетьмана, уміщене у збірнику К.Саковича «Вірші на жалісний погреб зацного лицаря Петра Конашевича Сагайдачного, гетьмана Війська його королівської милості Запорозького» (1622 р.), а також хоругва Тимофія Хмельницького (1653 р.), про яку згадував П.Алеппський, і котра пізніше гіпотетично могла стати взірцем для написання його портрета у східному одязі. Однак описане автором «Історії русів» зображення не було власне натрун-ним, які частіше зустрічалися на західноукраїнських землях. Наприклад, текст міг бути написаний окремо чи навіть побутувати без самого зображення, як це було з епітафією на смерть Г.Голубка, автором якої виступив С.Ґроховський. Були випадки, коли епітафії вміщували в нижній частині самого твору, як на портретах С.Сугозагнета, ґенерального судді І.Домонтовича, прилуцького полковника І.Стороженка, дружини новгород-сіверського сотника Л.Журавки (Жоравки) - Євдокії. Крім згаданої ікони, в аналогічних позах на епітафійних портретах було показано Й.Бороздну, котрий перебував на службі у Владислава IV, та «козака його королівської милості» М.Бреславця, чий портрет зберігався у с.