Дослідження та аналіз специфічних особливостей жанру літературної балади, який виник у добу преромантизму й романтизму. Визначення та характеристика поглядів футуристів на ознаки баладного жанру: оповідальність, драматичний виклад, розвинений сюжет.
Аннотация к работе
Функція versus емоція: трансформації жанру балади у творчості «нової генерації»У найґрунтовнішому до сьогодні синтетичному дослідженні «Українська балада» (1970) з теорії й історії цього жанру в розділі «Балада в радянській поезії» Григорій Нудьга констатував: «...баладою найбільше цікавляться письменники реалістичного напрямку та ті, що при своєму нахилі до символізму ) чи до неокласицизму все ж були поетами, для яких реалізм залишався провідною дорогою в літературі. Балада - ліро-епічний жанр, футуристи ж заперечували чисту лірику й, очевидно, на цих підставах Нудьга відмовляв футуристам у романтичних інтенціях. Захоплення Кіплінгом і Конрадом сприяло винятковій популярності серед футуристів морської й колоніальної романтики (переважно в соціальному ракурсі, тому радше антиколоніальної), представленої «Баладою про корабельного юнгу» Миколи Скуби, «Баладою» («На морі шторм, вітри солоні...») Миколи Булатовича, «Баладою про “Веселого Роджера”», «Баладою з одрубаним хвостом», «Баладою про “Летючого голландця”», «Баладою про честь матроса», «Баладою про короткозоре Ельдорадо», «Баладою про остаточно короткозоре Ельдорадо» Олекси Влизька). У їхньому розумінні балада як жанр ліро-епічної поезії (тут наголос на другому складникові) нібито свідчить про відхід від футуризму. Сюжет «Балади про переплутані маршрути» вигаданий - автор, відштовхуючись від факту, моделює можливу техногенну катастрофу і гіперболізує її, а не описує реальний епізод, отже, балада не просто футуристська, а ще й за жанром футуристична катастрофа в сучасній термінології.