Залежність особливостей становлення функції жіночої статевої системи, кровозабезпечення яєчників і гормонального статусу організму від ступеня біологічної зрілості на момент втручання з приводу апендициту. Профілактичні заходи порушень статевої функції.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук ФУНКЦІЯ СТАТЕВОЇ СИСТЕМИ У ДІВЧАТ-ПІДЛІТКІВ, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ ОПЕРАТИВНЕ ВТРУЧАННЯ З ПРИВОДУ ГОСТРОГО АПЕНДИЦИТУРоботу виконано в ДУ "Інститут охорони здоровя дітей та підлітків АМН України", м. Науковий керівник: Левенець Софія Олександрівна, доктор медичних наук, професор, ДУ "Інститут охорони здоровя дітей та підлітків АМН України" (м. Офіційні опоненти: Паращук Юрій Степанович, Заслужений працівник освіти України, доктор медичних наук, професор, Харківський національний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології №2; Захист дисертації відбудеться "11" лютого 2010 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.01 при Харківському національному медичному університеті (61022, м.Ця патологія, безумовно, чинить значний вплив на функціональний стан репродуктивної системи, але ні менш важливою є вкрай недостатньо вивчена проблема гіпоталамо-яєчникових взаємовідношень та особливостей кровозабезпечення яєчників в дівчат і жінок, після апендектомії. Дисертаційна робота виконувалась в рамках планової НДР відділу дитячої гінекології ДУ "Інститут охорони здоровя дітей та підлітків АМН України" "Визначити роль судинних порушень у виникненні розладів менструальної функції у дівчат-підлітків" (№ державної реєстрації 01044U004250). Автор особисто зявився співвиконавцем двох фрагментів "Клінічна характеристика і результати визначення гормонального статусу дівчат-підлітків з розладами менструальної функції", "Доплерометричні показники у дівчат-підлітків із розладами менструальної функції та їх звязок із показниками стероїдсинтезуючої активності яєчників і вмістом моноамінів". Мета роботи - збереження репродуктивного потенціалу дівчаток і дівчат-підлітків, які перенесли в різному віці оперативне втручання з приводу гострого апендициту шляхом розробки науково-обґрунтованої системи підходів до профілактики порушень функції статевої системи на підставі визначення характеру перебігу пубертатного періоду і стану різних ланок статевої системи. Вивчити структуру розладів менструальної функції та провідні етіологічні чинники цих розладів у дівчат-підлітків, які перенесли оперативне втручання з приводу гострого апендициту в різному віці.В залежності від строків оперативного втручання усі дівчатка поділені на три групи: І група - 83 дівчинки, які були прооперовані до появи вторинних статевих ознак (в середньому в 6 рок. ± 3 міс.), ІІІ група - 74 дівчини-підлітка, в яких апендектомія мала місце після появи першої менструації (в 13 рок. Середній вік появи менархе в дівчат із апендектомією, проведеною в різному віці, достовірно не відрізнявся між собою і складав в І групі - 12 років 4 міс ± 2 міс., в ІІ групі - 12 років 6 міс ± 1 міс., в ІІІ групі - 12 років 7 міс ± 2 міс. В той же час аналіз цих показників із урахуванням індивідуальних строків появи першої менструації показав, що раннє менархе (до 11 років) в І групі спостерігалось в три рази частіше, ніж в дівчат ІІІ групи (10,3 % та 3,1 % відповідно) і збігалось з такою в дівчат із РМФ без апендектомії в анамнезі. В ІІІ групі частота РМФ залежала від того, в якому проміжку часу відносно менархе проводилась апендектомія: після оперативного втручання в перший рік становлення менструальної функції її розлади в подальшому мали 19,2±7,1 % дівчат, після апендектомії в більш віддаленому періоді це спостерігалось у 6 разів рідше.Після оперативного втручання в препубертатному і ранньому пубертатному періодах РМФ мають 25,2 % в дівчат, в перший рік становлення менструальної функції вони реєструються у 19,2 % підлітків і значно рідше (2,9 %) після такої операції апендектомії, проведеної через 2 роки і більше після менархе. Для дівчат, прооперованих на тлі вже існуючих менструацій, найбільш характерна ОМ (67,7 %), АІІ найчастіше діагностується в групі дівчаток, прооперованих до початку статевого розвитку, ПМК - удвічі частіше після апендектомії в пре-та ранньому пубертатних періодах, ніж після операції на тлі вже існуючих менструацій. В дівчат-підлітків, прооперованих з приводу гострого апендициту обтяжена спадковість за розладами функції статевої системи реєструється в 4 рази рідше, ніж в дівчат з аналогічними РМФ без апендектомія в анамнезі (10,8 % проти 39,9 % в групі порівняння, Р<0,001), вони рідше мають масу тіла при народженні понад 4000 г (0,9 % проти 13,3 % в групі порівняння, Р<0,001). Найбільш характерними особливостями, які відрізняють їх від одноліток без апендектомії в анамнезі з аналогічними варіантами РМФ, є для хворих на ОМ та АІІ більш виражена гіпоестрогенемія після операції в ранньому пубертатні (0,25±0,04нмоль/мл та 0,22±0,03нмоль/мл.