Поняття, тематика та типи пейзажу. Його характерологічні, ідейно-композиційні, емоційно-естетичні функції в художньому творі. Імпресіоністична техніка письма К. Гамсуна. Символізація почуттів патріотизму, любові і повноти буття через пейзажні образи.
Аннотация к работе
Один із небагатьох, і то чи не єдиний універсальний компонент художньої літератури, а саме - пейзаж, посідає належне місце у дослідженнях з літературознавства. Велику увагу функціонуванню пейзажу у творі приділяє А.Ткаченко, який зауважує, що у літературі, як і в малярстві, пейзаж набуває найрізноманітніших функцій - романтичної, символістської, реалістичної, імпресіоністської, експресіоністської, модерністської. Розуміючи під словом пейзаж будь-яке зображення природи у матеріалі мистецтва слова, визначимо дві основні позиції щодо його вербального втілення - пейзаж або займає визначене, виокремлене місце у творі, або присутній у ньому імпліцитно. Другий - субєктивний - з вираженням внутрішнього стану автора чи ліричного героя, який часто у літературному творі стає екстрактом життя, зєднувальним субстратом між світом людини і трансценденцією, відображає момент причетності до вічності, полегшує подолання меж людського пізнання, нівелює почуття часу, допомагає читачеві не тільки зрозуміти настрої й емоції автора чи ліричного героя, а й наблизитися до світу власної душі. Також важливим питанням, яке розглядатиметься в курсовій роботі, є визначення ролі пейзажу у романах Кнута Гамсуна «Пан» і «Вікторія».Пейзаж - це один із змістовних і композиційних елементів літературного твору, який виконує багато функцій в залежності від стилю автора, літературного напряму (течії), з яким він повязаний, методу письменника, цілі автора (розкрити стан героя, протиставити навколишній світ людським переконанням, встановити композиційні звязки між елементами твору, відобразити загадку природи і її відчуженість від цивілізації), а також від роду і жанру твору [24, с.337]. Вже в «Одіссеї» пейзаж починає набувати більшого значення, ніж в «Іліаді», a в пізнішій грецькій поезії виникають жанри, де при всій нікчемності кількісного обсягу пейзажу якісно він набуває велику вагу і значення: поезія Феокріта, в якій зображення сільського пейзажу і побуту входить як основний необхідний елемент у творі. Пейзаж здебільшого виступає в якості фону для портрета того героя або для тієї події, яке оспівується поетом; причому він береться в тих же монументальних і величавих тонах, підкреслюючи ці ж сторони в образах, тлом для яких він служить. Включаючись в загальну систему реакційних, що спотворюють дійсність образів, пейзаж у літературі сентименталістів має солодкуватий, прикрашенний характер, повязаний з брехливими, ідилічними образами селян, благоденствують у поміщика і т.п. Пейзаж в романтичному творі має вже зовсім інше значення, ніж пейзаж у сентименталістів.Виконуючи цю функцію, пейзаж може виступати засобом створення місцевого колориту. Однак найчастіше пейзаж виконує паралельно ще одну функцію - характерологічну, тобто виступає засобом поглибленого розяснення образу персонажа, його характеру, стану. Виконуючи характерологічну функцію, пейзаж може виражати або гармонію персонажа з природою, або їх антагонізм, тобто картини природи можуть збігатися з людськими переживаннями (пейзаж-консонанс) і можуть протиставлятися їм (пейзаж-дисонанс) [21, с.11]. Як правило, відношення «пейзаж - людина» в художньому творі будується на принципах так званого психологічного паралелізму - контрастного протиставлення або зіставлення картин природи з душевним, емоційним станом людини. Інколи пейзаж символічно узагальнює, емоційно виражає наслідки тих чи інших духовних пошуків героїв художнього твору, найчастіше виступаючи в ролі емоційно значущого фіналу твору, або, навпаки, задає емоційний тон, «відкриваючи» собою твір.У 1894 році був написаний роман «Пан», який став помітним явищем тогочасного літературного процесу. Цей чоловік був щасливим серед природи, насолоджуючись кожною миттю життя серед пташиного співу у сонячний чи хмарний день. Спочатку він назвав твір «Едварда» - імям головної героїні, але коли книга вже була готова до друку, змінив назву на «Пан», бо центральним образом, не зважаючи ні на що, все ж залишилася сила природи, бог Пан. Таким чином, пейзаж у романі «Пан» відіграє важливу, так як на його тлі відбувається основні події, природа, зображена у творі, є життям і натхненням головного героя Томаса Глана. Головний герой також любить і розуміє природу, і вона, здається, відповідає йому взаємністю (у цьому мабуть схожість Юханнеса і Глана, головного героя «Пана», з самим К.Гамсуном, який також обожнював природу).Пейзаж в літературі здавна був жанром самостійним і великим. Образи-пейзажі, тобто описи природи, займають значне місце в системі образів більшої частини літературних творів. У літературознавстві під пейзажем розуміють зображення картин живої і неживої природи в художньому творі. Пейзаж - це один із змістовних і композиційних елементів літературного твору, який виконує багато функцій в залежності від стилю автора, літературного напряму, з яким він повязаний, методу письменника, а також від роду і жанру твору. Пейзаж як місце дії важливий тому, що дає читачеві непомітне, але, тим не менш, дуже важливе - впливає на формування характеру.
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Пейзаж як літературне явище
1.1 Поняття пейзажу в літературі
1.2 Функції пейзажу в художньому творі
Розділ 2. Роль пейзажу у творчості Кнута Гамсуна
2.1 Значення пейзажу у творах «Вікторія» та «Пан»
2.2 Імпресіоністична техніка письма (на основі романів К. Гамсуна «Вікторія» та «Пан»)
Висновки
Список використаної літератури
Вывод
Пейзаж в літературі здавна був жанром самостійним і великим. Образи-пейзажі, тобто описи природи, займають значне місце в системі образів більшої частини літературних творів. У літературознавстві під пейзажем розуміють зображення картин живої і неживої природи в художньому творі.
Відкриття пейзажу повязане з усвідомленням нового положення людини у Всесвіті як включеного, вписаного в неї. Вперше краєвид, як важливий засіб відображення життя, став використовуватися у творчості письменників-сентименталістів і романтиків. Сентименталісти зазвичай показували своїх героїв на тлі тихої, спокійної природи. Романтики використовували краєвид для виявлення бурхливих почуттів і пристрастей своїх героїв, для створення екзотичних картин. Найбільш широко роль пейзажу виступає в реалістичних творах.
Пейзаж - це один із змістовних і композиційних елементів літературного твору, який виконує багато функцій в залежності від стилю автора, літературного напряму, з яким він повязаний, методу письменника, а також від роду і жанру твору.
Однією з найважливіших функцій пейзажу є позначення місця і часу дії. Пейзаж як місце дії важливий тому, що дає читачеві непомітне, але, тим не менш, дуже важливе - впливає на формування характеру.
Іншою не менш важливою функцією пейзажу є сюжетне мотивування. Природні і, в особливості, метеорологічні процеси (зміни погоди: дощ, гроза, буран, шторм на морі) можуть направити перебіг подій в ту або іншу сторону.
Динаміка пейзажу дуже важлива в хронікальних по перевазі сюжетах, де першенствують події, не залежні від волі персонажів.
Однією з найбільш частих функцій пейзажу є форма психологізму.
Пейзаж, даний через сприйняття героя, - знак його психологічного стану в момент дії. Але він може говорити і про стійкі риси його світосприйняття, про його характер. Природа виступає не тільки як естетична цінність, але і як вища етична категорія.
Пейзажний образ, як знак певного почуття, може варіюватися і повторюватися в рамках одного твору. Пейзажні образи в контексті розповіді набувають багату символіку, стають багатозначними. Вони символізують і почуття патріотизму, і романтику любові, і повноту буття, щастя взаєморозуміння.
Ще одна необхідна функція пейзажу - форма присутності автора.
Норвезький письменник, лауреат Нобелівської премії 1920 р., Кнут Гамсун також належить до числа авторів, що надавали зображенню пейзажу у своїх творах важливого значення. У курсовій роботі аналізувалось місце пейзажу у романах письменника «Вікторія» та «Пан».
Кнут Гамсун був частиною природи, він не мислив себе окремо від неї. Так само, як і не мислив написання творів без заглиблення у душу людини.
Для імпресіоністичного письма Кнута Гамсуна характерні: відчуття, враження, мінливі почуття особистості, миттєві стани душі; гра кольорів та відтінків, світла й тіні; пейзаж не подає відомостей про ландшафт, замінюючи його звуковими враженнями; портрет фактично не інформативний, він складається з кольорів або колористичних деталей.
У романах «Пан» та «Вікторія» автор відводить пейзажу важливу роль. Образи природи уточнюють, конкретизують обстановку, час і місце дії творів. Саме за допомогою пейзажу читач наочно може уявити собі, де відбуваються події і коли вони відбуваються. Опис природи складає психологічний, емоційний фон розвитку сюжетів як в одному творі, так і в іншому. Саме пейзаж створює психологічний настрій сприйняття тексту, допомагає розкрити внутрішній стан героїв, готує читача до змін в їх житті. Таким чином, можна зробити висновок, що пейзаж у романах «Вікторія» та «Пан» має важливе значення, він є невідємною частиною розповіді, без якої розповідь була б не настільки вражаючою та насиченою різноманітними емоціями.
Список литературы
1. Абрамович Г.Л. Вступ до літературознавства. Підручник для пед. ін-тів. Вид. 5-е, испр. і доп. - Москва: Просвещение, 1970. - 390 с.
2. Афанасьев В.А. Пейзаж // Українська радянська енциклопедія. - Київ, 1982. - T. 8. - С. 226.
3. Буркут К. «Містерії» Кнута Гамсуна / К. Буркут // Всесвіт. - 2012. -N5/6. - C. 203-206.
4. Галич О., Назарець В., Васильєв Б. Теорія літератури. - Київ: Либідь, 2001. - С. 142.
5. Гамсун К. Публицистика 1935-1944 годов / Кнут Гамсун; Пер. Н.Федоровой // Иностранная литература. - 2005. - N11. - C. 231-238.
6. Головченко Н. Структурно-стильові домінанти імпресіонізму: До вивчення творів Гамсуна «Пан», Коцюбинського «Цвіт яблуні», Буніна «Легке дихання» / Н. Головченко // Зарубіжна література в школах України. - 2005. - N5. - C. 13-19.
7. Гурдуз А.І. Метагерой романів Кнута Гамсуна: динаміка пантеїстичного світосприйняття: (Образи Нагеля («Містерії, 1892), Глана («Пан», 1894 та Ісака («Соки землі», 1917) / А.І. Гурдуз // Тема: На допомогу вчителю зарубіжної літератури. - 2005. - N1/2. - C. 52-58.
8. Гурдуз А. Повість М.Коцюбинського «Тіні забутих предків» і роман К.Гамсуна «Пан» у порівняльно-типологічному висвітленні / А. Гурдуз // Слово і Час. - 2003. - № 11. - С. 40-44.
9. Дереза Л. «Коли руйнуються любовні стосунки - руйнується світ»: Кнут Гамсун «Пан» / Л. Дереза // Зарубіжна культура в навчальних закладах. - 1998. - № 8. - С. 13-16.
10. Ісаєва О. Любов-покірність чи любов-боротьба?: (узагальнюючий урок-семінар за романом Кнута Гамсуна «Пан») / О. Ісаєва // Зарубіжна література в навчальних закладах. - 1999. - № 1. - С. 41-43.
11. Кагановська О.М. Метасеміотичне дослідження текстових концептів художнього твору / Мова і культура. - Київ: Видавн. дім Д. Бураго, 2003. - Вип. 6. - Т.ІІІ, Ч.2: Лінгвокультурологічна інтерпретація тексту. - С. 73-81.
12. Кирпа Г. Дослідник людської душі - Кнут Гамсун / Г. Кирпа // Тема. На допомогу вчителю зарубіжної літератури. - 1999. - № 1. - С. 2-9.
13. Конева Т. Любовь делает человека человеком: урок по роману «Пан» К. Гамсуна / Т. Конева // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. - 2000. - № 1. - С. 30-32.
16. Матюшкіна Т. У ритмі життя природи: «імпресіоністичні ефекти» в зображенні світу природи Михайлом Коцюбинським та Кнутом Гамсуном / Т. Матюшкіна // Українська мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - 2010. - N5. - C. 45-51.
17. Пасічник Г.П. Деякі смислові трансформації концепта «пейзаж» в англомовних художніх текстах // Матеріали міжнародної конф. - Харків: Нац. ун-т імені В.Каразіна, 2004. - С.212-215.
18. Поліщук Я. Наслухуючи «музику сфер»: поетикальні паралелі творчості Михайла Коцюбинського та Кнута Гамсуна / Я. Поліщук // Слово і Час. - 2010. - N12. - C. 53-67.
19. Рогозинський В. Згідно з якими зірками жити... : до вивч. роману К. Гамсуна «Пан» / В. Рогозинський // Зарубіжна література в навчальних закладах. - 2000. - № 3. - С. 18-19.
20. Сидор-Гібелинда О. Єретик модерну, або сага втраченого зуба: [про Кнута Гамсуна, норв. письм.] / О. Сидор-Гібелинда // Книга плюс. - 2002. - № 2. - С. 46-47.
21. Тараненко М.П. Пейзаж у художньому творі. - Київ, 1965. - С. 11.
22. Уліщенко В. Любов-покірність чи любов-боротьба? : пробл. кохання в романі К. Гамсуна «Пан» / В. Уліщенко // Зарубіжна література. - 2001. - №29/32 (серп.). - С. 53-57.
23. Циховська Е. Руссоїзм та францисканізм у творчості Леопольда Стаффа і Кнута Гамсуна / Е. Циховська // Слово і Час. - 2010. - N2. - C. 54-59.
24. Чернець Л.В. Вступ до літературознавства. Літературний твір: основні поняття та терміни. // Літературний твір як художню єдність (Л.В.Чернец) Навчальний посібник. - Вид: Вища школа, Академія (Москва). - 1997. - С. 337.
25. Янкович О. Психологія літературного героя у контексті психології особистості: урок-компаративне дослідження за творами К. Гамсуна та М. Коцюбинського / О. Янкович, І. Ханчук // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. - 2009. - N3. - C. 29-34.