Функція мови як засобу комунікації: культурологічний аспект - Автореферат

бесплатно 0
4.5 111
Культурологічні джерела суперечностей мовно-комунікаційних процесів, що відбуваються в сучасному суспільстві, шляхи їх подолання. Принципи синергетики в дослідженні функції мови як засобу комунікації. Наслідки маніпуляції мовно-комунікативними засобами.


Аннотация к работе
Функція мови як засобу комунікації: культурологічний аспектАктуальність теми дослідження визначається тим, що на сучасному етапі розвитку суспільства взаємозвязок проблем культури і мови перебуває в центрі його якісних змін. Вирішення фундаментальних проблем, повязаних з креативним потенціалом мовно-культурних процесів, може бути науково обґрунтованим і дієвим, коли проблеми мовно-культурних засад суспільства розглядатимуться в тріаді «культура-мова-суспільство», тобто при культурологічному підході до проблем мови як продукту й атрибута культури. З набуттям нової культурної якості міжособистісних і міжетнічних мовно-комунікаційних звязків перед мовою, з культурологічної точки зору, постають нові завдання, що стосуються дослідження і практичного використання мовно-культурних явищ різного типу - конвергентних, тих, що мають генетичний звязок у процесі взаємно впливового культурного розвитку, і виниклих у процесі запозичення. Дисертаційна робота є складовою наукової тематики гуманітарних кафедр Національного фармацевтичного університету: «Культура, свідомість, мова в інформаційному суспільстві» шифр ВН 02.00061.91 в період 2005-2010, що входить до державного плану наукових досліджень університету. Під час написання дисертації використано такі методи: метод діяльнісного підходу до мови як до феномену культури та її ролі як засобу комунікації; нормативно-ціннісні методи - для пояснення культурологічної природи мовних висловлювань; системний - для впорядкування та встановлення ієрархії культурологічних явищ, що зумовлюють цінність мови як засобу комунікації для стану культури в цілому; структурно-функціональний, що використовувався з метою дослідити особливості культурологічного призначення мови як засобу комунікації; порівняльний - для виявлення змін у культурологічному змісті мови при змінах стану культури суспільства; вторинного аналізу культурно-емпіричної інформації, що використовується в комунікаційних процесах інформаційного суспільства; синергетичний - для дослідження нелінійних процесів культурологічних змін у процесі переходу до нових станів суспільства, особливо інформаційного.У першому розділі «Культурологічний дискурс взаємовідносин культури і мовної комунікації» аналізується ступінь наукової дослідженості проблеми, визначаються основні напрями її вивчення, розглянуто процес становлення культурологічного підходу до відносин культури і мовної комунікації, виявлено сучасні можливості методології дослідження комунікативної функції мови на засадах культурологічного трактування загальнонаукових підходів до дослідження. У підрозділі 1.1 «Методологічні засади культурологічних підходів щодо функції мови як засобу комунікації» зясовуються особливості культурологічного і філософського дискурсів стосовно поняття «мовна комунікація» на різних етапах становлення та розвитку культурології як наукового напряму. Гердера, який розглядав мову як форму існування культури і джерело культурної спадкоємності. Його течії не є однорідними, але всім їм притаманний синтетичний характер досліджень з акцентом на культурологічних аспектах і прагненні основуватися на реальному досвіді мовної комунікації та вдосконаленні його, що відбилося в працях Р. У процесі дослідження епохи італійського Відродження і переломних культурних епох в інших країнах обґрунтовано висновок, що механізм взаємозвязку мови і культури особливо наочно виявляє себе в так звані «переломні періоди», а мова, завдяки повязаним з нею можливостям комунікації, надає імпульсу для діяльнісного ставлення до навколишньої дійсності.На основі здійсненого в дисертації теоретико-методологічного аналізу відносин культури і мовної комунікації доведено, що їх розвиток є єдиним процесом, який пройшов декілька етапів, і є продуктом тривалого історичного розвитку. Зясовано, що розвиток відносин культури і мовної комунікації, по-перше, відбувається на засадах, які постають у формі своєрідних адіабатичних інваріантів (змін, що не руйнують сутності процесу або явища) культурологічної складової мовної комунікації. Незважаючи на суттєву різницю в розвиткові культурологічної складової мовної комунікації на різних її етапах, незмінними залишаються: оцінка мови як феномену культури, культурна зумовленість типів мовного спілкування, спрямованість мови як феномену культури на таке спілкування, що дозволяє людині реалізувати її культурний і діяльнісний потенціал. Дослідження культурологічних аспектів мовної комунікації підтвердило існування комунікативно зумовлених загальних елементів у мові й культурі. Нехтування будь-яким з цих елементів, особливо незбіг ціннісних орієнтацій у мові і культурі людини, є глибинним джерелом культурологічних суперечностей мовної комунікації і призводить до фрустрації особистості в процесі цієї комунікації.

План
Основний зміст дисертації
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?