Функції управління в екології - напрямки діяльності державних об’єднань у сфері ефективного використання природних ресурсів, охорони навколишнього середовища і забезпечення екологічної безпеки. Організаційні та попереджувально-охоронні функції управління.
Аннотация к работе
Організаційні функції управління у сфері природокористування та охорони довкілля: Функція просторово-територіального устрою обєктів природи являє собою діяльність уповноважених на це державних органів управління в межах матеріальних норм екологічного права, спрямованих на проведення робіт по організації використання, відтворення, охорони та захисту природних ресурсів, створення сприятливих екологічних умов для життя і здоровя населення, розвитку природного середовища. Функція обліку природних ресурсів являє собою діяльність уповноважених на це державних органів управління в межах матеріальних норм екологічного права, спрямовану на систематизацію зводу відомостей про правовий, природний та господарський стан природних ресурсів, їх окремих складових частин, а також постійних і таких, що змінюються в часі, властивостей. Функцію прогнозування використання природних ресурсів та охорони довкілля слід розуміти як діяльність спеціально уповноважених державних органів управління в межах матеріальних норм екологічного права, спрямовану на розробку прогнозних показників зміни стану навколишнього природного середовища, використання потенціалу природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. Функцію розподілу та перерозподілу природних ресурсів слід розуміти як діяльність спеціально уповноважених державних органів управління в межах матеріальних норм екологічного права, у результаті якої виникають, змінюються чи припиняються у власників чи природокористувачів субєктивні права власності або користування природними ресурсами. Функція нагляду (моніторингу) за використанням природних ресурсів та охороною довкілля являє собою діяльність уповноважених на це державних органів управління в межах матеріальних норм екологічного права по нагляду, збиранню, обробці, передачі, збереженню та аналізу інформації про стан навколишнього природного середовища, прогнозуванню його змін та розробці науково обґрунтованих рекомендацій, необхідних для прийняття управлінських рішень.У період формування в Україні еколого-правової основи виникає необхідність в упорядкуванні правозастосовної діяльності у всіх сферах суспільного життя. Це є одним з чинників, який визначає появ нетрадиційних форм юридичного процесу та його різновиду - еколого-правового процесу, оскільки діяльність органів управління та інших субєктів повязана з використанням і відтворенням природних ресурсів, охороною навколишнього природного середовища. Під еколого-правовим процесом слід розуміти процесуальну діяльність спеціально уповноважених на це державних органів управління у сфері екології, інших субєктів еколого-процесуальних відносин, яка здійснюється на підставі приписів, що містяться в процесуальних нормах екологічного права і спрямована на забезпечення раціонального використання та відтворення природних ресурсів, також охорону навколишнього природного середовища. Критерієм поділу на такі провадження є правові інститути екологічного права, сукупність еколого-процесуальних норм, які визначають правове становище відповідних субєктів у провадженні, а такої функції державного управління у сфері природокористування і охорони навколишнього природного середовища.
План
План
Вступ
Функції управління
Висновок
Джерела
Вывод
У період формування в Україні еколого-правової основи виникає необхідність в упорядкуванні правозастосовної діяльності у всіх сферах суспільного життя. Це є одним з чинників, який визначає появ нетрадиційних форм юридичного процесу та його різновиду - еколого-правового процесу, оскільки діяльність органів управління та інших субєктів повязана з використанням і відтворенням природних ресурсів, охороною навколишнього природного середовища.
Під еколого-правовим процесом слід розуміти процесуальну діяльність спеціально уповноважених на це державних органів управління у сфері екології, інших субєктів еколого-процесуальних відносин, яка здійснюється на підставі приписів, що містяться в процесуальних нормах екологічного права і спрямована на забезпечення раціонального використання та відтворення природних ресурсів, також охорону навколишнього природного середовища.
В еколого-правовому процесі слід виділяти окремі провадження. Критерієм поділу на такі провадження є правові інститути екологічного права, сукупність еколого-процесуальних норм, які визначають правове становище відповідних субєктів у провадженні, а такої функції державного управління у сфері природокористування і охорони навколишнього природного середовища. Виходячи із зазначеного, слід виділити такі провадження еколого-правового процесу: а) з просторово-територіального устрою обєктів природи;
б) з обліку природних ресурсів;
в) з екологічного планування;
г) з розподілу і перерозподілу природних ресурсів;
ґ) з екологічного контролю;
д) з екологічної експертизи;
е) з позасудового розгляду екологічних спорів.
Список литературы
1. Баб’як О. С, Біленчук П. Д., Чирва Ю. О. Екологічне право України: Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2000.- 216 с.
2. Балюк Г.І. Екологічне право України. Конспект лекції у схемах (Загальна і Особлива частина): Навч. Посібник. - К.: Хрінком Інтер, 2006. - 192 с.
3. Екологічне право. Особлива частина Підручник. Для студентів юридичних вузів і факультетів. За редакцією академіка АПРН України, В.І. Андрейцева. К.: Істина, 2001
4. Екологічне право України За редакцією професорів В. К. Попова і А. П. Гетьмани. Харків, «Право». 2001
5. Екологічне право України. Академічний курс: Підручник / За заг. ред. Ю. С. Шемшученка. - К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2005. - 848 с
6. Закон України “Про охорону навколишнього середовища”. - К., 1991.
7. Сафранов Т.А. Екологічні основи природокористування: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. -Львів: “Новий Світ-2000”, 2003. - 248 с.