Поняття принципів і функцій права, їх характеристика, особливості, а також розкриття сучасних поглядів на функції права. Форми і методи втілення в життя функцій права. Причини невиконання функцій права. Функції права і механізм управління держави.
Аннотация к работе
У математиці під функцією розуміється залежна змінна величина, тобто величина, що змінюється у міру зміни іншої величини, званої аргументом. В інших науках функція розуміється як напрям дії якої-небудь системи (кібернетика). Найчастіше даний термін уживається в двох значеннях, як можливість скоювати визначені, юридично значущі дії (наприклад, право особистої власності на автомашину, право на отримання вищої освіти і т, д.), це так зване субєктивне право, тобто право, що належить конкретній особі, і як законодавство якої-небудь країни (наприклад «цивільне право України», «кримінальне право Республіки Білорусь» і т. д ) - що так зване обєктивне право, вивченням якого в основному і займаються всі юридичні дисципліни. Він є проявом динаміки права і реалізується через виконання субєктом права своїх прав і обовязків. У юридичній науці термін "функція" вживається для характеристики соціальної ролі держави і права.Останнє повязано з тим, що як соціальне призначення, так і напрями його впливу на суспільні відносини, взяті окремо, не вичерпують собою поняття функції права. Функція характеризує напрям необхідного впливу права на суспільні відносини, тобто такого, без якого суспільство на даному етапі розвитку не може існувати (регулювання, охорона, закріплення певного виду суспільних відносин). Функція виражає найбільш суттєві, головні риси права і спрямована на здійснення корінних завдань, що стоять перед правом на даному етапі його розвитку. Вона випливає з економічних, політичних, соціальних потреб суспільства, визначається загальносоціальними закономірностями розвитку держави і права, особливостями соціально-економічних умов окремих етапів розвитку суспільства, держави (і, відповідно, права), історичної обстановкою, співвідношенням політичних сил, національними факторами і т. і. Якщо «функція права» - поняття, що відображає не тільки сучасне і майбутнє (цілі і завдання) у праві, то «функціонування» віддзеркалює дію права в сучасних умовах, якщо інше спеціально не обумовлене.Новостворений законодавчий орган, не мав досвіду законотворчої діяльності, не здатний, поки що повною мірою регулювати процес виконання законів. У умовах економічної кризи, місцева влада довільно маніпулюють законами, прагнучи реформувати відносини власності та перевести планово-регульовану економіку на рейки автоматично діючої ринкової економіки. Багато вчених вважають, що "виконання певних функцій прав в законі залежить від їх якості, точності формулювання, відсутності двозначності ". Порушується право,порушуються функції права і це буде завжди і ніякий закон не зможе врегулювати це все. Якщо громадська небезпека дисциплінарного проступку невелика, то карати винного не обовязково; закон передбачає звільнення від адміністративної та кримінальної відповідальності особи, яка вчинила малозначне адміністративна або кримінальна правопорушення.Під функцією права розуміють або соціальне призначення права, або напрями правового впливу на суспільні відносини, або і те й інше разом узяте. Правове вплив - це така категорія, яка характеризує шляхи, форми, способи впливу права на суспільні відносини. У функції акумулюються такі властивості права, що випливають з її якісною самостійності як соціального феномена: Функція права випливає з її сутності і визначається призначенням права в суспільстві. Функція права - це такий напрям його впливу на суспільні відносини, потреба в здійсненні якого породжує необхідність існування права як соціального явища. У цьому сенсі можна сказати, що функція характеризує напрям необхідної дії права, тобто такого, без якого суспільство на даному етапі розвитку обійтися не може (регулювання, охорона, закріплення певного виду суспільних відносин).
Вывод
На закінчення хотілося б підбити деякі висновки: 1. Під функцією права розуміють або соціальне призначення права, або напрями правового впливу на суспільні відносини, або і те й інше разом узяте.
2. Соціальне призначення права формується, складається з потреб суспільного розвитку. Відповідно до потреб, соціальними потребами суспільства створюються закони, спрямовані на закріплення певних відносин, їх регулювання або охорону. Соціальне призначення права полягає у врегулюванні, впорядкуванні суспільних відносин, надання їм належної стабільності, створенні необхідних умов: для реалізації прав громадян і нормального існування громадянського суспільства в цілому.
3. Правове вплив - це така категорія, яка характеризує шляхи, форми, способи впливу права на суспільні відносини. Це реалізація правових принципів, установлень, заборон, приписів і норм в суспільному житті, діяльності держави, її органів, громадських обєднань та громадян.
4. Напрямок впливу - найбільш істотний компонент функції права, воно є свого роду відповіддю права на потреби суспільного розвитку, результатом законодавчої політики, яка концентрує ці потреби і трансформує їх в позитивне право.
Таким чином, функція права - це прояв його іманентних, специфічних властивостей. У функції акумулюються такі властивості права, що випливають з її якісною самостійності як соціального феномена: Функція права випливає з її сутності і визначається призначенням права в суспільстві. Функції - це «світіння» сутності права в суспільних відносинах. У той же час, будучи проявом іманентних властивостей сутності, функції не зводяться до них і не є простою їх «проекцією». Не можна механічно звязувати функції і сутність права. Як явище завжди містить момент незалежності від сутності, так і функція права має певну ступінь незалежності від його сутності.
Функція права - це такий напрям його впливу на суспільні відносини, потреба в здійсненні якого породжує необхідність існування права як соціального явища. У цьому сенсі можна сказати, що функція характеризує напрям необхідної дії права, тобто такого, без якого суспільство на даному етапі розвитку обійтися не може (регулювання, охорона, закріплення певного виду суспільних відносин).
Функція виражає найбільш істотні, головні риси права і спрямована на здійснення корінних завдань, що стоять перед правом на даному етапі його розвитку.
Функція права уявляє, як правило, напрям його активної дії, упорядочивающего певний вид суспільних відносин. Тому одним з найважливіших ознак функції права є її динамізм.
Сталість як невідємну ознаку функції характеризує стабільність, безперервність, тривалість її дії. Про постійний характер функції права можна говорити в тому сенсі, що вона постійно властива праву. Але це не означає, що незмінним залишається механізм і форми її здійснення, які змінюються і розвиваються відповідно до потреб практики
Однією з найважливіших властивостей права є його здатність виступати в ролі регулятора суспільних відносин. Саме в цьому полягає соціальне призначення права. Правове регулювання відбувається в результаті впливу норм права на свідомість людей, а через неї - на їх поведінку. її одноманітність і повторюваність, відповідність вимогам права становить зміст правового регулювання. Вплив права на суспільні відносини може відбуватися в кількох напрямках.
З регулятивними можливостями права повязані його функції. Під функцією права слід розуміти головні напрямки його впливу на суспільні відносини. Ці напрямки обумовлені соціальним призначенням права. Щодо власне юридичних функцій права, то вони поділяються на регулятивну і охоронну. Регулятивна функція спрямована на закріплення суспільних відносин або забезпечення їх розвитку. У здійсненні регулятивної функції особливого значення набуває конституційне закріплення форм власності і основних політичних інститутів, що існують у суспільстві
Завданням охоронної функції права є здійснення впливу на суспільні відносини шляхом поступового витискування тих явищ, які є небажаними для суспільства. Ця функція здійснюється заради охорони особистості і суспільної безпеки з допомогою встановлення заборон та негативних наслідків порушень, шляхів виконання прийнятих щодо правопорушників рішень і т. ін.
Здатність права бути регулятором суспільних відносин - головна його корисна властивість. Саме через наявність цієї властивості право має величезну інструментальну цінність - воно є необхідним і корисним для суспільства феноменом, важливою складовою нормативної основи його життя.
Список литературы
1. Енгибарян Р.В., Краснов Ю.К. Теория государства и права: Учебное пособие. - М.: Юристъ, 1999. - 272 с.
2. Комаров С.А., Малько А.В. Теория государства и права. Учебник. - М.: Норма, 1999. - 448 с.
3. Лазарев В.В., Липень С.В. Теория государства и права: Хрестоматия: В 2-х т. Т.1. 620 с.
4. Малько А.В., Матузов Н, Теория государства и права: Курс лекций. М.: Юристъ - 2001, 672 стр.