Розробка діагностичного інструментарію для визначення рівня суб’єктивного благополуччя та рівня продуктивності особистісних прагнень. Дослідження співвідношення впливу особистісних прагнень на переживання суб’єктивного благополуччя молодою людиною.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукРобота виконана в Інституті соціальної та політичної психології АПН України Титаренко Тетяна Михайлівна, завідувач лабораторії соціальної психології особистості Інституту соціальної та політичної психології АПН України Захист відбудеться „10” квітня 2008 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради ___________ в Інституті соціальної та політичної психології АПН України за адресою: 04070, м. З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту соціальної та політичної психології АПН України.Актуальність дослідження зумовлена тим, що дискредитація ряду колишніх цінностей суспільства і складний процес побудови нових орієнтирів відображається на тих особистісних прагненнях, які зявляються у кожної окремої людини, їх означеності, життєтворчому потенціалі. Особистісні прагнення відображають те, що особистість хоче отримати від життя, ту задоволеність життям, яку можна очікувати від майбутнього (К. О.Абульханова-Славська, Т. М.Березіна). Інтерес дослідників до феномену особистісних прагнень носить не лише теоретичний характер, але повязаний з очевидною залежністю формування й трансформації моделі власного майбутнього від мікро-і макросоціальних умов конкретного історичного часу, у якому живе субєкт. Прагнення є важливими особистісними конструктами, що мають багатомірну структуру, ряд динамічних параметрів, на які впливає соціальна ситуація життя конкретного субєкта, соціальні і економічні кризи, переломні періоди у житті суспільства. Проблема переживання субєктивного благополуччя в залежності від функцій особистісних прагнень також досі не була предметом окремого дослідження.У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дослідження, дана характеристика стану проблеми, її сутності та значущості, визначено обєкт, предмет, мету, гіпотези і завдання, теоретико-методологічну основу і методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення роботи, наведено дані про організацію дослідження, апробацію роботи, її структуру та обсяг. У першому розділі - „Теоретико-методологічні засади дослідження впливу особистісних прагнень на переживання субєктивного благополуччя” - відображено стан дослідження даної проблеми вітчизняними та зарубіжними психологами, проаналізовано і узагальнено провідні напрямки та підходи до вивчення таких феноменів як часова перспектива, особистісні прагнення та переживання субєктивного благополуччя. Еммонса та ін., визначено теоретико-методологічні підходи до розуміння сутності переживання субєктивного благополуччя, яка полягає в задоволеності життям, позитивному ставленні субєкта до фрагментів світу і різних аспектів власного майбутнього, превалюванням позитивних емоцій різної інтенсивності над негативними та супроводжується переживанням актуальної значимості майбутнього, що втілюється в формуванні особистісних прагнень. У другому розділі - „Методичне обґрунтування емпіричного дослідження особистісних прагнень і субєктивного благополуччя” - подається загальна процедура організації дослідження, опис етапів дослідження, обґрунтовується комплекс застосовуваних методів і прийомів, наводяться результати аналізу масиву даних, отриманих на етапі пілотного дослідження. Визначення індексу субєктивного благополуччя та розподіл вибірки на три групи (з високим, середнім і низьким рівнем субєктивного благополуччя) було реалізовано через детальний аналіз звязків між усіма методами дослідження субєктивного благополуччя.На основі теоретичного аналізу та узагальнення отриманого емпіричного матеріалу зроблені наступні висновки, що підтверджують винесені на захист гіпотези: Задоволеність життям в цілому повязана з позитивним емоційним ставленням до життя, до себе та інших, превалюванням різних за інтенсивністю та тривалістю позитивних емоцій, що і формує переживання субєктивного благополуччя. Прагнення утворюють баланс між адаптацією як пристосуванням до вимог соціуму і самореалізацією як втіленням свого потенціалу, стимулюють і спрямовують особистісний розвиток. Дослідження молоді, що увійшла до різних груп, виокремлиних за рівнем субєктивного благополуччя та продуктивності прагнень, показало, що рівень продуктивності прагнень знаходиться в позитивному кореляційному звязку з рівнем субєктивного благополуччя. Прагнення, як складова часової перспективи, у субєктивно благополучних молодих людей повязані з теперішнім, що відображає міру їх реалістичності, врахування ресурсів, містять баланс поведінкових, більш специфічних цілей і рефлексивних, особистісно значущих задач, елементи творчості і самотрансценденції, інтраперсональний зміст, а також спостерігається баланс сфер їх втілення і позитивна емоційна зарядженість.