Поняття та класифікація "вставлена конструкція", ознаки в системі вставленості в реченнях, які аналізуються. Функціональна характеристика багатокомпонентних складних речень зі вставленими конструкціями з метою виявлення поширення структури цих речень.
Аннотация к работе
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФУНКЦІОНУВАННЯ ВСТАВЛЕНИХ КОНСТРУКЦІЙ У СКЛАДІ БАГАТОКОМПОНЕНТНИХ СКЛАДНИХ РЕЧЕНЬРоботу виконано на кафедрі російської мови Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, професор кафедри російської мови; доктор філологічних наук, професор Пристайко Тамара Степанівна, Дніпропетровський національний університет, професор, завідувач кафедри загального і російського мовознавства кандидат філологічних наук, доцент Чернцова Олена Вадимівна, Харківський національний університет імені В.Н. Захист відбудеться “14” червня 2007р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.053.05 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук при Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Прагнення синтаксистів глибоко й всебічно вивчити складні речення обумовлює такі актуальні аспекти їхнього дослідження, як комунікативно-прагматичний, когнітивний, функціонально-композиційний, текстовий та інші, тому вивчення поліпредикативних складних речень зі вставленими конструкціями є актуальним в єдності системного й текстового аспектів, що обумовлено комплексним вивченням мови й мовлення на чолі з мовною особистістю. Незважаючи на те, що вставлені конструкції давно виділені науковим пізнанням, можливість їхнього подальшого вивчення в процесі аналізу багатокомпонентних складних речень, ускладнених вставленими конструкціями, не втрачає значимості. До останнього часу науковці досліджували переважно лише одну з конкретних функцій вставлених конструкцій, висвітлювали окремі аспекти питання, деякі із семантичних або прагматичних значень, що не дозволяло створити повної уяви щодо картини вживання цих конструкцій у мові та мовленні, зокрема обєктом уваги багатьох лінгвістів ставали синтаксичний (О.І. Однак дослідники не розглядали особливості функціонування вставлених конструкцій у складі багатокомпонентних складних речень, за винятком статті Н.С. Ганцовської. Специфіка досліджуваного обєкта і мета дисертації зумовили використання таких лінгвістичних методів: структурно-семантичного (вивчення особливостей формальної організації багатокомпонентних складних речень зі вставленими конструкціями); описового (аналіз семантичного наповнення вставлених конструкцій); функціонального (дослідження функцій вставлених конструкції в інтертекстовій площині); порівняльного (порівняння структури вставлених конструкцій у складі БСР зі вставленими конструкціями в простих або елементарних складних реченнях); контекстуального аналізу (вивчення взаємодії вставлених елементів з мікротекстом базового речення та контекстом).У першому розділі “Структура та семантика багатокомпонентних складних речень, ускладнених вставленими конструкціями” визначено поняття “вставлена конструкція”, окреслено особливості структурно-семантичної та комунікативної організації багатокомпонентних складних речень зі вставленими конструкціями, досліджено функціональне навантаження. Аналіз формально-граматичної організації БСР зі вставленими конструкціями дозволив виявити такі види співвідношень: 1) Аналіз БСР зі вставленими конструкціями в текстах прози І.С. Тургенєва показав, що ці неоднорідні за складом компонентів конструкції мають різну структурну організацію, але в цілому навіть при значному ускладненні БСР зі вставленою конструкцією в ній, як у системі, що самоорганізується, внаслідок міцних ієрархічних звязків у свідомості читача відновлюється природна послідовність подій. Дослідження показало, що в структурі поліпредикативного складного речення вставлені конструкції посідають особливе місце: вони можуть мати відносно вільний характер, тому що містяться в готовій структурі речення (слабкий звязок), але можуть прирівнюватися й до члена речення (сильний звязок), утворюючи синкретичні БСР зі вставленими конструкціями, що пояснюється асиметричністю мовного знаку. Зокрема, БСР зі вставленою конструкцією, що має обсяг у 3 предикативні одиниці, може мати глибину, що дорівнює 2 рівням; в 4 предикативні одиниці - 2-3 рівням тощо, тобто обсяг БСР зі вставленою конструкцією є зворотно пропорційний рівням членування.