Функціонування валютного ринку України та його інтеграція у світове економічне співтовариство - Дипломная работа

Без вказаної структури валютні відносини позбавляються свого реального економічного змісту. валютний ринок україна інтеграція Валютні ринки - це офіційні центри, де відбувається купівля-продаж іноземних валют на основі попиту та пропозиції. Необхідною умовою розрахунків у сфері зовнішньої торгівлі при наданні послуг, кредитів, інвестицій тощо є обмін однієї валюти на іншу у формі купівлі чи продажу іноземної валюти платником чи одержувачем. Сучасний валютний ринок являє собою розгалужену систему механізмів, функціонування яких покликане забезпечити купівлю та продаж національних грошових одиниць та іноземних валют з метою їх використання для обслуговування міжнародних платежів. Операції з іноземною валютою на території України здійснюються відповідно до Декрету Кабінету Міністрів “Про систему валютного регулювання та валютного контролю” та інших документів, які визначають, що учасниками валютного ринку в Україні є: уповноважені комерційні банки;Крім того, торгують фунтами стерлінгів Великої Британії, австрійськими шилінгами, італійськими лірами, канадськими доларами та деякими іншими валютами залежно від наявності попиту і пропозиції на них. Пропозиція іноземної валюти формується, виходячи з виставлених на продаж сум валюти, що відображають потреби банків та їх клієнтів у національній валюті. Результат торгів - обсяг купівлі тієї чи іншої валюти порівняно з її обсягом, виставленим на продаж, характеризує задоволення попиту чи недостатність пропозиції. При задоволенні попиту на іноземну валют) курс національної валюти залишається стабільним, при недостатності пропозиції-падає, при надмірній пропозиції-зростає. Він з метою підтримання стабільного курсу національної валюти проводить валютні інтервенції при недостатності пропозиції валюти на ринку, чи скупку валюти при недостатності попиту на неї.Ознакою валютного ринку на перехідному етапі була також відсутність національної системи валютного регулювання в Україні. Серед негативних явищ у валютній сфері, які були характерні для цього етапу розвитку валютного ринку в Україні, слід назвати: організаційну слабкість банківської системи; Передумовою виходу України з так званої “рублевої зони” стало проведення взаємозаліку заборгованості між Росією та Україною в грудні (з 3.12 по 31.12) 1992 року за станом на 16 листопада 1992 р. Характерною рисою цього періоду становлення валютного ринку незалежної держави було прийняття Постанови Верховної Ради України “Про формування валютних фондів України у 1992 р.” від 5 лютого 1992р. та створення у жовтні 1992 року валютної біржі при НБУ. Водночас інфляційні процеси в економіці України внаслідок неконтрольованої кредитної емісії, подальшого спаду виробництва, зростання цін на енергоносії, відсутності як зовнішньої, так і внутрішньої рівноваги грошового обігу, проблеми, пов”язані з використанням “тимчасової” валюти - карбованця, призвели до різкого падіння курсу карбованця відносно іноземних валют.Дбаючи про надійність спільної валюти, країни - члени Європейського Союзу поставили жорскті вимоги щодо її впровадження: дефіцит держбюджету країни, яка має намір користуватися євро, не може перевищувати 3% від ВВП; річна інфляція не може перевищувати середній рівень інфляції у трьох країнах ЄС із найнижчим рівнем інфляції (приблизно 3-3.5% ) більш як на 1.5%; Головним критерієм для переходу до єдиної валюти на першому етапі була передусім стабілзація державних фінансів та усунення взаємних обмежень на рух платежів та капіталів між країнами - членами ЄС. Слід також зауважити, що понад половину американського експорту припадає на країни Азії (більшість з яких девальвували свої валюти або збирається це зробити) та Латинську Америку і Канаду. З іншого боку - відносно слабке євро дасть підстави Європейському центральному банку підвищити відсоткові ставки, що вочевидь створить проблеми у таких державах із “перегрітими” економіками, як Нідерланди та Ірландія.