Розгляд проблеми виявлення і характеристики інтелектуально-оцінних та емоційно-оцінних лексичних одиниць, як специфічних засобів оцінно-критичної діяльності науковців. Вивчення специфіки функціонування оцінної лексики у критичних текстах німецькою мовою.
Аннотация к работе
Миколаївський національний університет імені В.О.Комунікативне спрямування наукових текстів, зокрема наукової рецензії, зумовлене пізнавальною функцією, якою характеризується кожний науковий текст, а також функціонуванням у межах певної наукової спільноти. Введення нового зумовлює появу оцінки наукового твору, що виражає наукову проблематику у рецензії, її інтерпретацію та оцінку інформації, що передається, на тлі загального повідомлення змісту рецензованого видання. Жанрова проблематика наукового дискурсу та особливостей породження наукових текстових типів, зокрема наукової рецензії, завжди була у центрі уваги мовознавців: вивчалась їх семантико-композиційна організація [9, 38; 4; 5], екстралінгвістичні характеристики [2] та мовностилістичні особливості, що зумовлюються реалізацією спеціальної термінологічної лексики під час створення наукових текстів [3; 8; 11]. Під час реалізації оцінної діяльності науковець-критик, як правило, використовує такі мовні засоби, що виражають кваліфікацію предмета дослідження у рецензованому тексті (надалі - РТ), якість дослідної діяльності автора РТ та ситуації, у якій безпосередньо відбувається дослідження (їй властива галузева ознака, визначений історичний період реалізації та рівень складності й актуальності проблеми). На лексико-семантичний склад наукових рецензій впливають численні екстралінгвістичні фактори (мовленнєва ситуація - рецензування, звязок із певною предметною сферою, належність рецензента до певної наукової спільноти, наявність певних традицій академічного письма, а також індивідуального стилю автора-рецензента).