Аналіз динаміки християнських цінностей в культурному просторі Київської Русі та еволюційні зміни у взаємодії язичництва і християнства. Основні тенденції взаємозв’язку ментальних і релігійних структур в історії спільноти, специфіка їх прояву в Україні.
Аннотация к работе
Київський національний університет імені Тараса ШевченкаВ сучасному просторі зростання інтересу до християнських цінностей, їх реалізації в життєдіяльності кожного народу особливе місце посідає проблема моральних норм, їх значення у функціонуванні спільноти і суспільства. Дослідження такого роду проблем мають значення для аналізу не тільки своєрідності процесів формування кожного етносу, але й для усвідомлення функціонування системи християнських цінностей у життєвому „просторі” конкретного етносу. Звернення до моральної спадщини давньоруської держави дозволяє уточнити деякі закономірності динаміки моралі та моральності, притаманні Київській Русі, відтворити та реконструювати становлення ментальності народу. Але більшість зазначених і проаналізованих праць видатних науковців за меншою мірою торкалися проблеми змістовної значущості норм християнської моралі для культури Київської Русі. Мета дослідження полягає в тому, щоб проаналізувати динаміку християнських цінностей в культурному просторі Київської Русі, еволюційні зміни у взаємодії язичництва і християнства; визначити основні тенденції взаємозвязку ментальних і релігійних структур в історії української спільноти, у розкритті специфіки їх прояву в Україні.У першому розділі „Аналітичний огляд літератури з проблеми моральних засад християнства в культурі Київської Русі” аналізується дослідницька література, присвячена християнству в Київській Русі. Підкреслюється, що проблемне поле культури Київської Русі знаходиться в центрі уваги багатьох дослідників, в звязку з чим, дане дисертаційне дослідження написане на стику трьох проблем: 1) функціонування норм християнської моралі та їх значення в києворуській культурі; 2) дослідження світоглядних джерел української ментальності; 3) зясування взаємовідносин язичництва та християнства. У контексті дослідження світоглядних джерел української ментальності дисертант звернулася до філософського осмислення проблеми ментальності. Другий розділ - „Світоглядні засади української ментальності” присвячений дослідженню змісту поняття „ментальність”, його філософському осмисленню; аналізуються шляхи та особливості становлення українського етносу, його моральних засад. Ментальність виступає узагальненим способом сприйняття світу та виражає відношення конкретного народу до світу.Аналіз багатьох положень щодо проблеми ментальності, дозволяє зробити висновок, що формування ментальних структур етносів розпочинається в звязку із становленням міфологічної свідомості, з процесом її „метизації”. Дохристиянська культура формує власну систему цінностей, яка розширює свій зміст в процесі творчої взаємодії з візантійським християнським світоглядом, його моральними цінностями. „Одухотворення” природи, „одухотворення” Універсуму визначало відношення людини києворуської культури до оточуючого довкілля як суто моральне. Водночас існувало і „одухотворення” так званого „другого світу” (світу пращурів), яке свідчить про вшанування історичного минулого, попередніх поколінь, роду, своїх рідних. Головними рисами, що є результатом впливу християнства на соціокультурну атмосферу Русі є те, що християнство впроваджувало ідею про первинність божественного; християнство запропонувало зовсім нове “мірило довершеності” (С.