Значення модальності в лінгвістиці як мовної універсалії. Основне значення модальних дієслів у німецькій мові, форми модальних дієслів, їх функція у реченні. Інфінітивні речення з дієсловами mssen, sollen, drfen, knnen, wollen, mgen та їх тлумачення.
Аннотация к работе
Модальність - функціонально-семантична категорія, яка виражає різні види відношення висловлювання до дійсності, а також різні види субєктивної кваліфікації відправника повідомлення. До модальності у вузькому сенсі можна віднести наступні семантичні категорії: обєктивна модальність, що характеризує стан справ як реальне чи ірреальне; епістемічних, чи субєктивна, модальність, що характеризує стан справ у плані достовірності з точки зору мовця; інтенціонального модальність, що описує стан свідомості людини, спрямоване на деякий стан справ. Модальні дієслова відмінні від інших дієслів полісемантичністю і безліччю відтінків, що особливо важливо враховувати при перекладі художніх текстів. До модальності відносять протиставлення висловлювань з їх цілі (твердження - питання - спонукання), протиставлення за ознакою «твердження - заперечення», градації значень у діапазоні «реальність - гіпотетичність - ірреальність», різну ступінь впевненості мовця, відображену у висловлюванні, різні видозміни звязку між підметом і присудком, виражені лексичними засобами (має, хоче, може, потрібно і т. п.). З точки зору семантики модальні дієслова з субєктивною модальністю поділяються на дві групи: модальні дієслова, що виражають припущення та модальні дієслова, що виражають чуже твердження, яке неможливо спростувати або довести правильність за відсутністю точнішої інформації [Helbig, Buscha, 2001: 121].Підводячи підсумок усьому сказаному, слід звернути увагу на те, що така граматична категорія як модальність досить часто проявляється в діловій документації, оскільки допомагає істотно регулювати організацію діяльності та поведінки соціальних субєктів. На прикладах можна переконатися в тому, що модальні дієслова можуть перекладатися на українську мову за допомогою інших засобів передачі модальності, аніж просто модальних дієслів української мови, наприклад, за допомогою модальних слів, а саме прислівників (можливо, ймовірно, очевидно, можна, слід, варто).
Вывод
Підводячи підсумок усьому сказаному, слід звернути увагу на те, що така граматична категорія як модальність досить часто проявляється в діловій документації, оскільки допомагає істотно регулювати організацію діяльності та поведінки соціальних субєктів.
На лексичному рівні вираження модальності здійснюється за допомогою модальних дієслів. Разом з інфінітивом вони створюють складний предікат, і таким чином проявляються на синтаксичному рівні. Перед усім модальне дієслово проявляється в проханнях та пропозиціях та, як правило, використовується в формах конюктива.
На прикладах можна переконатися в тому, що модальні дієслова можуть перекладатися на українську мову за допомогою інших засобів передачі модальності, аніж просто модальних дієслів української мови, наприклад, за допомогою модальних слів, а саме прислівників (можливо, ймовірно, очевидно, можна, слід, варто). Іноді можна подати кілька варіантів перекладу, використовуючи синонімічні конструкції, наприклад, не можна - не дозволяється, я повинен - мені потрібно, слід - варто.
Кожне модальне дієслово має своє коло значень. При цьому мають місце обидва види модальності (субєктивна й обєктивна модальність), тому що виражається не тільки відношення субєкта до процесу, але і відношення мовця до висловлення.
Список литературы
1. Лингвистический энциклопедический словарь, с. 303-304
2. Виноградов В.В. Про категорію модальності в модальних словах у російській мові, Тр. Інституту російської мови АН СРСР. Т.2. М.; Л., 1950. - 21 с.
3. Словник лінгвістичних термінів О.С. Ахманова, 1975. - 8 с.
4. Мирослав Грепл. Про сутність модальності. / / Мовознавство в Чехословаччині. М., 1978. - 24 с.
5. Енциклопедичний словник-довідник лінгвістичних термінів і понять, Том 1; під загальною редакцією О.М. Тихонова, 1986. - 8-17 с.
6. Buscha A., Linthout G. Geschaftskommunikation, Kursbuch Deutsch als Fremdsprache, 1997 Max Hueber Verlag, 2000. - 160 S.
7. Duden-Grammatik der eutschen Sprache, 1993-2000 Bibliographisches Institut & F.A. Bockhaus AG, 1993-2000 Langenscheidt KG.
8. Винокур Г.О. Закономірності стилістичного використання мовних одиниць. - М.: Наука, 1980. - 5 - 21 с.
9. Ганна А. Залізняк, Є.В. Падучева. Предикати пропозіціональной установки в модальному контексті. / / Логічний аналіз мови. Проблеми інтенсіональних і прагматичних контекстів. М., 1989.
10. Хоберг Р., Хоберг У. Граматика німецької мови - Спб.: Трігон, 2005. - 106 с.