Вплив радянської влади на реформування медицини Тернопільщини. Аналіз методів роботи партійних функціонерів різного рангу з виконання загальної радянської програми охорони здоров’я, що була впроваджена на великій Україні і переносилась у Західні області.
Аннотация к работе
Функціонування медичних закладів Тернопільщини в процесі радянізації краю (вересень 1939 - червень 1941 рр.)Так партійне керівництво Гусятинського району, звітуючись про свою роботу на пленумі Тернопільського обкому КП(б)У 28 грудня 1940 року, повідомляло, що до вересня 1939 року на території району не було жодного медичного закладу, а працював лише один лікар, який приймав хворих двічі на тиждень, причому по всіх хворобах. Зазначено тривожний організаційний прорахунок у роботі з кадрами: дирекція не вживає заходів до очищення лікарні від класово-ворожих елементів. Розглядаючи питання ”Про роботу міськлікарні“, президія Тернопільської міськради 17 квітня 1940 року вирішує низку практичних питань, спрямованих на своєчасне забезпечення лікарні необхідними матеріалами (паливом, продуктами харчування, медикаментами, медичним інструментарієм), придбання засобів рентген-терапії та фізіотерапії і по три комплекти білизни на кожне лікарняне ліжко, необхідної кількості халаті в для медичного персоналу. Районна лікарня перебуває в незадовільному стані: надмірна вологість палат і коридорів; пральня знаходиться в санпропускнику, що заборонене санітарними вимогами; господарські приміщення, а саме конюшня і свинарник, розміщені на відстані 8 метрів від лікарні, що є небезпечним за санітарно-епідемічними нормами; кухня містить поряд із родильним будинком; дитяча і жіноча консультації не мають окремого приміщення, а перебувають в одному з кабінетів раймедамбулаторії, що порушенням відповідної інструкції Наркомату охорони здоров’я УРСР; медустанови району не мають достатньої кількості твердого і м’якого інвентарю та медичного інструментарію; низький рівень медичної допомоги в сільських фельдшерських і акушерських пунктах. Таким заходом вирішувалися кілька поблем: централізовувалась робота з обслуговування і медичного догляду літніх людей, а згадані медичні заклади у зв’язку зі звільненням частини корисних площ змогли активізувати свою роботу, зокрема Тернопільський міський протитуберкульозний диспансер набув статуту обласного, хоча на перших порах продовжував фінансуватися з міського бюджету [9, арк.6].