Аналіз становлення та розвитку системи земельного кадастру Швеції, Франції та Німеччині. Реєстрація земельних ділянок в Україні, об"єктів нерухомості та прав на них. Підвищення ефективності оподаткування, створення привабливих умов для інвестицій.
Аннотация к работе
Однією з найактуальніших проблем ринкових перетворень в Україні, що супроводжуються поглибленням земельної реформи, поширенням процесу приватизації земель, розвитком ринку землі та іншої нерухомості, запровадженням інституту земельної іпотеки, є створення єдиної кадастрово-реєстраційної системи, основними функціями якої будуть реєстрація земельних ділянок, інших обєктів нерухомості та прав на них, сприяння розвитку і прозорості ринку землі, створенню його інформаційної інфраструктури, запровадженню іпотеки земельних ділянок, підвищенню ефективності та обєктивності оподаткування, створенню привабливих умов для інвестицій і забезпечення їх захисту. У ході розробки кадастрово-реєстраційної системи значна увага приділяється питанням вивчення і запровадження в Україні досвіду створення таких систем країнами із розвиненою ринковою економікою, в тому числі історичним аспектам виникнення та розвитку кадастрових систем у світі, зокрема у Європі [2]. Історично земельні записи були призначені служити двом головним цілям: по-перше, як „фіскальні” записи, вони були основою для повного та правильного обкладання податком земельних ділянок; по-друге, як „правові” записи, вони служили реєстрації прав власності та інших прав на землю [2]. „Кадастр” мав певне значення - він являв собою специфічний тип земельних записів, доповнених картами, та записів, що включають не тільки дані про площу та вид землекористування кожної ділянки, але також інформацію про вартість землі та права власності. Слово кадастр тісно повязано з терміном кадастрова зйомка, яка визначається просто як зйомка меж земельних ділянок.Французький уряд, почавши в 1925 р. поновлення кадастру, ставив перед собою завдання здійснити ідентифікацію даних про кожну земельну ділянку з метою зясування її стану, розмірів, якості, дохідності та приналежності. Поновлення і перевірка земельного кадастру покладаються на постійну державну службу земельної власності, що включає центральне, регіональне і департаментське відомства [4]. У 1990 році міністром фінансів, в чиєму веденні знаходиться кадастр, було прийнято рішення про створення Цифрового кадастрового плану (GPI). Говорячи про великі етапах розвитку французького кадастру, це рішення ознаменувало початок третього етапу його розвитку (Початок перший в 1807 році поклав Наполеон, початок другого відзначено реформою 1955). Функції кадастру у Франції полягають у визначенні місця розташування і ідентифікації земельних ділянок; описі їх кордонів, типа вирощуваних культур, характеристики будов; розрахунку бази для оподаткування земельних ділянок і будов; оновленні кадастрового плану і супутньої текстової інформації.На основі пілотних проектів з 1976 р. розпочалося поступове запровадження системи банку даних про землю, яка була повністю укомплектована в середині 90-х рр. Ця система замінила старі реєстраційні книги, які використовувались раніше, і називається системою банку даних про землю. Система банку даних про землю також містить інформацію з реєстру грошової оцінки землі і нерухомості, а також з реєстру населення країни. Цей реєстр постійно поновлюється завдяки безпосереднього звязку з реєстром грошової оцінки землі і нерухомості а також з процесом видачі дозволів на будівництво у муніципалітетах країни. Аналізуючи цілі реєстрації землі і нерухомості в Швеції, слід відзначити основні: - чітке визначення власності та прав на неї; - надання громадського та правового захисту володіння землею; - полегшення у здійсненні трансакцій з землею і нерухомістю; - надання легкого доступу до інформації про земельні ресурси.У Німеччині існуюча кадастрова система, розвинувшись з податкового кадастру є частиною юридичної системи, містить дані про власників і владних, розгорнуті відомості про функції землекористування та дані топографічних зйомок. Взаємозвязку різних інформаційних служб в даний час у Німеччині сприяють формуванню багатоцільовий автоматизований банк даних про землю і нерухомості. У Німеччині система складається з двох частин: поземельної книги та кадастру, які тісно взаємоповязані. У поземельній книзі реєструються всі права на земельну ділянку, для кожного з яких є окремий аркуш у поземельній книзі. Фінансові труднощі Австрії і невдоволення колишніми системами поземельного оподаткування привели до проведення реформи по створенню та введенню нової системи поземельного податку і постійного кадастру, який виконувався з 1818 по 1869 рр. Завзяті праці призвели до того, що були правильно розподілені поземельні податки, збільшилися доходи держави, стала відома вартість кожного маєтку, почалося справедливе оподаткування і була створена основа для більш досконалого регулювання поземельних податків.В період первіснообщинного ладу щільність заселення території сьогочасної України не була високою, а отже земля не мала великої вартості. Ось чому відновлення приватної власності на землю та Інші засоби виробництва викликане необхідністю піднести духовний та соціально-економічний рівень населення України, сприяти відновленню почуття власника