Чинники, що дають змогу вважати дипломатичне листування особливим типом дискурсу. Залежність функціонально-структурних особливостей текстів дипломатичного листування від їх комунікативного завдання. Взаємозв"язок типу дискурсу, моделі та фактора адресата.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРоботу виконано у відділі загального мовознавства Інституту мовознавства ім. Науковий керівник - кандидат філологічних наук, доцент Центру наукових досліджень та викладання іноземних мов НАНУ Інституту мовознавства НАН України Захист відбудеться "22" січня 2002 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.172.01 для захисту докторських (кандидатських) дисертацій при Інституті мовознавства ім. Із дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту мовознавства ім.Окремі аспекти текстів дипломатичного листування розглядалися у працях Е. Слід зазначити, що тексти дипломатичного листування, як правило, розглядалися без урахування того, що вирізняє їх із загальної сукупності дипломатичних документів, а всі характеристики цих документів поширювалися й на тексти дипломатичного листування. Тому головною метою даної праці є мовно-структурний аналіз усієї групи текстів дипломатичного листування, встановлення загальних і специфічних рис кожного жанру, а також визначення їх комунікативних особливостей, оскільки, на наш погляд, у текстах дипломатичного листування чітко відбивається динаміка міжсоціумної взаємодії. Безперечно цінні з погляду практичного застосування посібники з мови дипломатії обмежуються лише окремими констатаціями щодо особливостей дипломатичного листування і самого стилю, зосереджуючись на завданні якнайповнішого представлення самих дипломатичних документів як зразків, якими дипломати послуговуються у своїй діяльності. Фактичний матеріал дослідження складає корпус українських, російських та англомовних текстів дипломатичного листування за період 80-х та 90-х років ХХ сторіччя, що зберігаються в Архіві МЗС (загалом 120 документів), тексти листів та вербальних нот, що надходили до різних освітніх закладів і державних установ від посольств, акредитованих в Україні за період з 1996 - 1999 років (загалом 80 документів), а також автентичні тексти дипломатичного листування, що широко подаються в навчальних посібниках і спеціальних виданнях.До них належить намір адресата та інтенція тексту, генеративні типи текстів, тип комунікативного процесу, до якого належить текст, прагматична ситуація, яка моделюється текстом, комунікативні стратегії автора тощо. Окремий напрямок вивчення тексту як засобу комунікації представлений працями, в яких досліджується з комунікативного погляду певний функціональний клас текстів. Необхідність створення тексту будь-якого листування (ділового, приватного), як відомо, детермінована потребами спілкування. Для текстів дипломатичного листування обовязковими є три засоби експлікації адресата: у кутовому штампі на початку чи в кінці тексту, у звертанні та відповідних стандартизованих конструкціях "Адресат - Адресант", що використовуються як для викладення суті справи, так і для підсилення тону ввічливості. Крім цього, до сигналів адресованості можна віднести і певний набір грифів, які можуть проставлятися перед текстом, вказуючи на адресата та не називаючи його особистого імені, наприклад: "Таємно", "Цілком таємно", "Терміново", "Пану Послу особисто" // "Секретно", "Совершенно секретно", "Срочно", "Лично…" // "Strictly confidential", "Personal", "Personal and confidential".Аналізуючи тексти дипломатичного листування з боку їх формальної організації, відмічаємо подібність їх структури до структури епістолярних текстів : преамбула, центральна змістова та заключна частини. Відокремлення, дроблення інформації на смислові відрізки, логічна послідовність і закономірність звязку забезпечує легке та однозначне декодування текстів дипломатичного листування. Позначення часу протікання дії створює необхідний часовий фон, оскільки будь-який факт, що повідомляється в тексті, має бути включений у певні просторово-часові рамки. Кожному різновиду тексту дипломатичного листування притаманні свої структурні особливості та лексичне наповнення, що визначається комплексом екстралінгвістичних умов формування та комунікативним його завданням. У цілому ж центральна частина вербальної ноти, яка присвячена найрізноманітнішим питанням, що виникають у діяльності міністерства або дипломатичних представництв, розгортається відповідно до загальних закономірностей синтаксичної будови текстів дипломатичного листування.