Лінгвістична природа сполучників і часток. Дидактичні засади викладання, стан і рівень знань учнів про сполучник і частку в середній школі. Розробка та експериментальна перевірка методики вивчення сполучників і часток на функціонально-стилістичній основі.
Аннотация к работе
Херсонський державний університет Функціонально-стилістичний підхід до вивчення сполучників і часток у загальноосвітній середній школі Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Роботу виконано в Херсонському державному університеті, Міністерство освіти і науки України Коршун Тетяна Василівна, Херсонський державний університет, завідувач кафедри філологіїРозроблені на виконання означених документів нові концепції шкільного навчання української мови основну мету цього процесу вбачають у вихованні особистості, наділеної уміннями й навичками вільно, комунікативно виправдано користуватися мовними засобами під час сприйняття висловлювань (слухання й читання), їх створення (говоріння й письмо) у різних сферах, формах, видах і жанрах, у забезпеченні її всебічної мовленнєвої компетенції. лінгвістичний сполучник частка дидактичний У колі лінгводидактичних проблем, котрі нині стоять перед українською лінгводидактикою, на особливу увагу заслуговує вивчення сполучників і часток у функціонально-стилістичному аспекті, що передбачає розгляд названих мовних категорій системно, в широкому обсязі, з урахуванням різнобідчної сутності обох груп слів, властивих їм семантичних та стилістичних ознак. Практика вивчення сполучників і часток, аналіз граматичних та стилістичних умінь і навичок учнів, огляд методичної літератури і чинних державних документів засвідчили недостатню увагу до опрацювання службових слів у функціонально-стилістичному аспекті на уроках української мови в основній школі, а також украй обмежені уміння учнів використовувати означені частини мови в побудові власних висловлювань різних стилів, наявність значних відхилень від граматичних норм. Необхідність вивчення дидактичних умов, за яких учні засвоять лексико-семантичну і граматичну структуру сполучників і часток та доцільно вживатимуть їх у висловлюваннях різних стилів, зумовили вибір теми дослідження “Функціонально-стилістичний підхід до вивчення сполучників і часток у загальноосвітній середній школі”. · вивчити стан викладання і рівні знань учнів про сполучник і частку шляхом аналізу науково-методичної літератури, програм і підручників з урахуванням мовленнєвої специфіки досліджуваних частин мови; виявлення типових недоліків, помилок в учнівських письмових роботах;Традиційна система частин мови є поєднанням гетеро-і гомогенної класифікацій, оскільки чотири частини мови (іменник, прикметник, дієслово і прислівник) виділено за набором трьох ознак (семантичної, морфологічної і синтаксичної), тоді як решта - займенник, числівник, прийменник, сполучник і частка - лише за однією з них. В академічному курсі морфології виділено пять повнозначних змінних частин мови (іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово), одну незмінну повнозначну (прислівник) і три незмінні неповнозначні (прийменник, частка, сполучник). На основі аналізу досліджень з лінгводидактики було встановлено, що методика роботи над темами “Сполучник” і “Частка” детермінується загальнодидактичними принципами навчання - вихідними теоретичними положеннями, керуючись якими, учитель обирає засоби навчання: дидактичний матеріал, методи і прийоми його вивчення, організацію навчання тощо. Другий розділ “Теорія і практика вивчення службових частин мови в середній школі” присвячено зясуванню методичного забезпечення, проведенню діагностики вивчення сполучників і часток; у розділі представлено результати пошуково-констатуючого етапу дослідження за темами “Сполучник” і “Частка”. Експериментальне навчання сполучників і часток на функціонально-стилістичній основі проходило в три етапи, два з яких містили по чотири рівні: І етап (навчально-аналітичний) - мотиваційно-підготовчий, орієнтувально-систематизуючий, операційно-виконавський та тренувально-трансформаційний рівні; ІІ етап (синтетично-творчий) - орієнтування в структурі спілкування і змісті висловлювання; планування висловлювання; реалізація плану задуму висловлювання; контроль за структурою і змістом висловлювання - 4 етапи, що відповідають чотирьом фазам структури мовленнєвої діяльності; ІІІ етап (контрольно-узагальнювальний) передбачав систематизацію знань про лінгвістичну природу службових слів та функціональні стилі мовлення; формування умінь самоконтролю за використанням сполучників і часток, розвиток комунікативно-мовленнєвих умінь в аспекті комунікативно доцільного використання сполучників і часток у процесі мовленнєвої діяльності.