Історико-теоретичне становлення і розвиток проблеми тропа і його складових у вітчизняному та зарубіжному мовознавстві й природа тропеїстичної образності. Словник антропоморфічних метафор та синкретичних моделей метафор у публіцистиці І. Франка.
Аннотация к работе
ФУНКЦІОНАЛЬНО-СТИЛІСТИЧНИЙ АСПЕКТ ЛЕКСИЧНИХ ПЕРЕНЕСЕНЬ У ПУБЛІЦИСТИЧНИХ ТЕКСТАХ І.Я.Робота виконана на кафедрі видавничої справи та міжкультурної комунікації Дніпропетровського національного університету Міністерства освіти і науки України Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент Куценко Людмила Василівна, доцент кафедри видавничої справи та міжкультурної комунікації Дніпропетровського національного університету Захист відбудеться 22.02.2008 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.051.05 із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук при Дніпропетровському національному університеті (49050, м.Дніпропетровськ, Палац Студентів ДНУ, кімн.Вивчення мови публіцистичних творів І.Франка, одного з фундаторів української літературної мови, зумовлене необхідністю подальшого дослідження його індивідуально-авторського стилю, позначеного неповторним національним колоритом і багатою тропеїзацією, а також потребою проаналізувати троп як значущий структурний компонент публіцистичної мови. Ефективність вияву особливостей індивідуального стилю передусім забезпечується вивченням мови окремих творів письменника, оскільки осмислити комплекс використаних ним мовних засобів у їх ідейно-художньому мотивуванні й конкретній стилістичній функції - значить зрозуміти погляди, смаки й ідейно-політичні орієнтири автора. У структурі виражальних засобів митця тропи виявилися домінантою, тому принципового значення набуває вивчення таких суттєвих компонентів публіцистичного твору, як метафора, метонімія, синекдоха. Іманентна семантична активність і частота використання метафори, метонімії, синекдохи найбільш повно і точно виражають особливості творчої індивідуальності письменника, є суттєвим елементом Франкового стилю. Дисертація повязана з науковим планом кафедри видавничої справи та міжкультурної комунікації Дніпропетровського національного університету: “Філологічно-культурологічна концепція свідомості ХХ століття: думка, слово, вчинок”, відповідає основним напрямам наукових досліджень факультету систем і засобів масової комунікації Дніпропетровського національного університету і є складовою комплексної наукової теми „Сучасний стан теорії і практики масової комунікації в Україні та за її межами” № ФСЗМК - 36-04, затвердженої вченою радою факультету (протокол № 4 від 28.11.2003 р.).Антропоморфічна метафора виявляється у таких моделях: людина > історія (історія котиться вічно й суворо), релігійна конфесія > людина (християнство проповідувало…, піднімало людей, додавало їм твердості), тварина > людина (їх життя мало чим відрізняється від життя робочої худоби), жива істота, що має здатність до репродукування > суспільний шар (наймана праця - це мати, родителька пролетаріату), організм людини-> держава (обезсиливши поодинокі частини держави, вони обезсилять тим самим і цілість), необмежена влада окремої людини > держава (держава мала статися всевладною панею над життям усіх городян), жива істота > голод (голод у короткий строк забирає в нього сили й робить його нездатним до праці), жива істота > кошти (гроші … нищать і його душу, і тіло), жива істота > наука (наука… відкине геть останні привілеї, знищить рештки слідів дикості і варварства на світі), людина > суспільство (задумавши описати “будову і життя суспільного тіла”), система ідеологічних поглядів > людина (українізм кульгає) партія > її стосунки з державою (москвофільство сікофанкське і шпіонське, служка нинішньої російської державної машини), людина > результат мислення (думка, раз пробуджена, не дасть придавитися), частина тіла людини > організація (чи се до лиця українському європейському органові), людина > суспільний прошарок (інтелігенція … устами найбільш прогресивних своїх речників почала висловлю.вти досить неясно формульовані бажання), людина, її негативні почуття > дія (особисті мотиви, партійна ненависть і личні урази водили пером), людина, її здатність щось нести > наука (наука не принесла б нікому користі), здатність людини пересуватися > прогрес (поступ не держиться на одному місці), людина як істота, що має ноги > прогрес (приватна власність, що є тереном у нозі дальшого поступу), людина > система ідеологічних поглядів(лібералізм… переходив у незлічиме теоретизування), якості і дії, притаманні людині > християнство (християнство … не тягло назад, не виступало ані проти держави.