Основні типи англомовної прономінальної транспозиції та її класифікація. Розряди займенників і транспозитивний потенціал конкретних словоформ у різних типах тексту. Аналіз вербально-когнітивних механізмів функціонування прономінальної транспозиції.
Аннотация к работе
ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ І.І. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукФункціонально-стилістичні особливості прономінальної транспозиції в різних типах тексту (на матеріалі англійської мови). В дисертації здійснено комплексне дослідження особливостей англомовної прономінальної транспозиції, найбільш транспозитивно активних займенників та їхніх форм у різних типах тексту (художні, фольклорні, біблейні, наукові, офіційно-ділові). Обєктом дослідження стали основні типи та види прономінальної транспозиції, а також їх підвиди, різновиди та форми в різних типах тексту. Предметом розгляду стали конкретні вербально-когнітивні механізми прономінальної транспозиції у фрагментах тексту різних рівнів. Виявлено особливості стилістичного функціонування прономінальних транспозитів у різних типах тексту, продемонстровано, що прономінальна транспозиція має значний стилістичний потенціал.Дисертацію присвячено функціонально-стилістичному аналізу прономінальної транспозиції як різновиду морфологічної транспозиції. Прономінальну транспозицію співвідносять з використанням займенників у не властивих для них функціях та в чужих для них контекстах, що повязане з проникненням специфічних прономінальних словоформ і варіантів до сфери дії інших словоформ і варіантів, нормативних для певного мовного жанру. Окремі факти та висновки щодо механізмів одного з різновидів транспозиції, а саме прономінальної транспозиції, подано у працях І. Але цей мовний феномен потребуює подальшої творчої розробки, узагальнення та систематизації нового емпіричного матеріалу, що сприятиме поглибленню знань про лінгвістичні процеси, які досліджуються в галузі морфологічнї стилістики, лінгвостилістики тексту, лінгвокогнітивістики та лінгвопрагматики. Таким чином, актуальність дисертаційної роботи визначена назрілою потребою подальшого комплексного дослідження мовностилістичного явища морфологічної транспозиції, в якому виокремлюємо прономінальну транспозицію як найменшевивчену, зосереджуючись на функціональних параметрах досліджуваного обєкту в англомовних текстах широкого видового, стильового та жанрового спектру.Прономінальну транспозицію дефіновано як проникнення певних прономінальних словоформ і варіантів до сфери дії інших словоформ і варіантів, тобто вона передбачає таку ситуацію, коли замість конвенційних, нормативних використовуються чужорідні форми і варіанти, для даного мовного жанру нормою не передбачені. При прономінальній транспозиції форма (чи варіант), потрапляючи до чужорідного контексту, набуває статусу транспозитивно активного елемента, а форма (чи варіант), замість якої вона використовується, відіграє роль транспозитивно пасивного елемента. Прономінальна транспозиція може бути однорівневою, коли в результаті перетворень вихідна одиниця залишається на тому самому мовному рівні (лексема > лексема), і різнорівневою, коли займенники виконують функції елементів нижчого, морфемного рівня (лексема > морфема). Ізофункціональна транспозиція тлумачиться як транспозиція, коли замість одних орфографічних чи звукових варіантів використовуються інші варіанти (somebody > smbody, ourselves > ussens). Ще одним видом однорівневої транспозиції є міжрозрядна транспозиція, коли займенники одного розряду використовуються замість займенників іншого, наприклад, присвійні замість особових (him > his), особові замість вказівних (those > them) тощо.Існують різні тлумачення терміну “транспозиція” (див. В нашій роботі транспозицію кваліфікуємо як максимально широке поняття, що охоплює всю сферу неконвенційного використання слів певного лексико-граматичного розряду (а саме - займенників і їх конкретних форм) як у діахронічному, так і в синхронному плані. Стосовно основних типів, то прономінальна транспозиція може бути однорівневою, коли внаслідок перетворень вихідна одиниця залишається на тому ж самому мовному рівні (лексема > лексема) і різнорівневою, коли займенники виконують функції елементів нижчого мовного рівня, а саме морфемного рівня (лексема > морфема). Подальша класифікація досліджуваного матеріалу зумовила те, що в межах однорівневої транспозиції було виокремлено: 1) внутрішньорозрядну транспозицію, коли транспозит залишається у сфері того самого класу; 2) міжрозрядну транспозицію, коли займенники одного розряду використовуються у сфері дії займенників інших розрядів; 3) міжчастиномовну транспозицію, що передбачає використання займенників у функціях інших частин мови; 4) позиційну транспозицію, повязану з порушеннями традиційних анафоро-катафоричних послідовностей, елементами яких виступають займенники. Транспозицію потрібно відрізняти від альтернації, яка передбачає співіснування рівноправних варіантів, у той час як транспозиція передбачає вторгнення іррелевантних форм до сфери дії інших (конвенційних чи нормативних) прономінальних елементів.