Специфіка семантичного опису лексичної підсистеми словника природної мови з функціональних позицій. Характеристика семем російської мови, об’єднаних значенням "нефізичний вплив на людину". Місце лексичної групи в дедуктивних схемах організації мовлення.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Функціонально-семантичний опис лексичної групи “нефізичний вплив на людину” Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Рудяков Олександр Миколайович, Таврійський національний університет імені В.І. Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Зірка Віра Василівна, Дніпропетровське відділення Центру наукових досліджень та викладання іноземних мов Національної Академії наук України, завідувач; З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Дніпропетровського національного університету за адресою: 49050, м.Функціональність стала розумітися не стільки як характеристика лінгвістичного напрямку, скільки як суттєва характеристика мовної системи, саме тому лінгвістика початку XXI століття прийняла функціоналізм як один з основних принципів наукового уявлення про мову. Функціональний опис номінативної підсистеми російської мови є вельми актуальним, оскільки відкриває неозорі перспективи для сучасної лексикографії, “стає каналом лінгвістичної науки, русистики, що дає безпосередній вихід на кожного члена суспільства. Сучасна лінгвістика вже не може обмежуватися описом тотожностей, подібностей і розходжень означальних й означуваних безлічі знаків, тому що такі дослідження не зможуть допомогти в побудові адекватної моделі словника російської мови. Семантичні дослідження, що ставлять в основу функцію, а не функціонування, що визнають як номінативну одиницю не тільки слова, але й словосполучення, які є засобом зберігання й виявлення певного значеннєвого змісту, сприятимуть створенню “активної” лінгвістики - науки про мовну особистість, що використовує мову для реалізації своїх практичних цілей. Мета дослідження - здійснити функціонально-семантичний опис російської лексичної групи дієслів, обєднаних інтегральним значенням “нефізичний вплив на людину”, як складової частини лексико-семантичної системи російської мови, визначивши закономірності організації та функціонування підсистеми, яку вони утворюють.У Вступі обґрунтовано актуальність теми пропонованого дослідження, вказано на звязок дисертаційної роботи з науковими програмами, планами, темами, сформульовано мету роботи, а також завдання, розвязання яких необхідно для досягнення мети; зясовано обєкт і предмет дослідження, його джерельну базу, описано методи наукового аналізу, визначено наукову новизну, теоретичне і практичне значення отриманих результатів, подано інформацію про апробацію й публікацію результатів дослідження.Але в багатьох роботах поняття “функція” взагалі не визначається, a priori прирівнюючись до “функціонування”, незважаючи на прагнення вчених вивчати мову та її одиниці з функціональних позицій. У результаті нашого дослідження ми дійшли висновку, що поняття “функція” є центральним у власне функціональних дослідженнях. У Розділі 2 “Аналіз лексичної групи “нефізичний вплив на людину” з позицій лінгвістичного функціоналізму” представлено досвід функціонально-семантичного опису російської лексичної групи дієслів, обєднаних інтегральним значенням “нефізичний вплив на людину”, на основі цієї методики. Семний набір центральної семантеми “нефізичний вплив на людину” визначив критерій відбору семем із словника в цю лексичну групу: присутність у словниковому тлумаченні Так, наприклад, у великій кількості семем, вибраних нами з тлумачних словників російської мови, не відзначена сема ‘нефізичний’, проте на підставі того, що мова - це єдиний можливий, даний людині засіб регуляції, впливу на психіку іншої людини, всі семеми, які містили такий смисл, включались в обрану нами групу.Це дало нам можливість розмежувати роботи, виконані при функціональному підході до вивчення мови, і дослідження, метою яких є спостереження над функціонуванням мови та її одиницями. Розробкою функціональної моделі мови (як у теоретичному, так і в практичному плані) займалося багато дослідників, але, незважаючи на те, що всі вони говорять про необхідність вивчення природної мови та її одиниць з функціональних позицій, між ними є немало розбіжностей. Результатом нашого дослідження стало розуміння того, що функція у власне функціональному дослідженні не зводиться лише до функціонування обєкта, функція є тим, що обумовлює існування будь-якої реалії, при цьому субстанціональні (природні) якості обєкта дослідження детерміновані його функцією. Функціональний підхід розглядає реалію як систему, при цьому система розуміється як ціле, що взаємодіює з іншими, розташованими поза нею обєктами, тобто із середовищем. Лінгвістичний функціоналізм - це такий підхід до мови, який стверджує, що властивості мови як системи можуть бути описані й пояснені лише у звязку з функціями мови.