Функціонально-семантична категорія потенційності в українській мові - Автореферат

бесплатно 0
4.5 128
Своєрідність семантики та структури категорії потенційності в сучасній українській літературній мові. Зони перетину функцій потенційності у межах функціонально-семантичного поля модальності. Основні засоби вираження зон можливості та необхідності.


Аннотация к работе
Одеський національний університет імені І.І. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукОстаннім часом в українському мовознавстві зявилася значна кількість концепцій визначення та опису модальності, у кожній з яких пропонується своє тлумачення категоріального статусу та окреслюється певне коло субкатегоріальних модальних значень. Проте це праці, в яких вивчення категорії модальності, зокрема потенційності, охоплює лише часткові її аспекти. Такий розвиток лінгвістики є цілком закономірним, бо визначення сутності мови не може бути обмежене лише вивченням її системно-структурної організації, а потребує насамперед урахувати функціонування цієї системи. Функціонально-семантична категорія (ФСК) потенційності як увиразнена мовна категорія з власним набором диференційно-семантичних ознак в українському мовознавстві залишається невивченою. Таким чином, актуальним та необхідним є комплексний підхід та всебічний аналіз явища потенційності, що дасть змогу зясувати функції категорії, зробити цілісний системний опис засобів вираження потенційних значень, виявити типи категоріальних ситуацій можливості та необхідності, встановити місце перетину різних функцій, зон та ФСК і способи їх вираження в сучасній українській літературній мові.Українська мова має значну групу ММ можливості, що містять різні за своєю морфологічною природою одиниці: модальні дієслова (МД) могти/ не могти, вміти/не вміти, вдатися/не вдатися, годиться/не годиться, дозволити/не дозволити; модальні предикативи: можна/не можна, можливо/неможливо; дієслівно-прикметникові сполучення слів: бути здатним, бути спроможним; дієслівно-іменні сполучення: бути в силах, мати змогу, мати можливість, дати змогу, мати силу, бути у змозі; модальні предикативні прикметники: здатний, спроможний, схильний, ладен. Домінантою функції можливості є модальне дієслово із значенням могти і його негативний корелят із значенням не могти, що відрізняються від решти одиниць категорії широтою семантичного обсягу та здатністю виражати всі типові ситуації та їх варіанти. Функція субєктивної можливості має загальне значення можливого звязку предикативної ознаки із субєктом, що залежить від внутрішніх властивостей субєкта/обєкта, і може виражатися за допомогою МД могти/ не могти інфінітив доконаного/недоконаного виду (далі ДВ/НДВ), вдатися/вдаватися інфінітив ДВ/НДВ (вживання таких сполук дещо обмежене), повних і коротких прикметників здатний (здатен) інфінітив ДВ/НДВ: - В плече кусонула куля - обізвався червоноармієць, що люто відстрілюючись лежав в борозенці. Має вияв у дієслівно-іменних сполуках з іменниками право, змога: мати право інфінітив ДВ/НДВ, дати право інфінітив ДВ/НДВ, мати змогу інфінітив ДВ/НДВ, дати змогу інфінітив ДВ/НДВ, вправі інфінітив ДВ/НДВ: Суддя Дубровський дав мені декрет, я знайшла алмаз, я маю право вимагати.... Крім спеціалізованих засобів, функція неможливості має МД, предикативи, іменники, стійкі сполучення у поєднанні з інфінітивом ДВ/НДВ: не сміти інфінітив ДВ/НДВ, не вдаватися інфінітив ДВ/НДВ, не під силу (не в силі) інфінітив ДВ/НДВ, не так легко інфінітив ДВ/НДВ, важко інфінітив ДВ/НДВ, не наважитися інфінітив ДВ/НДВ, унеможливити.

План
Основний зміст дисертації
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?