Дослідження статусу визначеної категорії інтенсивності дії, яка співвідноситься з морфологічним та синтаксичним рівнями української мови і перебуває в тісному зв’язку з категоріями експресивності та оцінки. Варіанти класифікації родів дієслівної дії.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРоботу виконано на кафедрі української мови Ніжинського державного педагогічного університету імені Миколи Гоголя, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник: ПЛЮЩ Марія Яківна, доктор філологічних наук, професор, Національний педагогічний університет імені М.П. Офіційні опоненти: СОЛОГУБ Надія Миколаївна, доктор філологічних наук, професор, Інститут української мови НАН України, провідний науковий співробітник відділу культури мови і стилістики; Провідна установа - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут філології, кафедра сучасної української мови, Кабінет Міністрів України, м. Захист відбудеться "19" квітня 2005 року о 16-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.053.04 у Національному педагогічному університеті імені М.П.Одним із перспективних напрямків дослідження лексичних одиниць є вивчення їх семантики не тільки на словниковому рівні, а й на рівні синтаксичного функціонування, оскільки денотативна віднесеність слова зумовлює функціональне роздвоєння його: воно призначене для ідентифікації позначуваного, а також для виконання певної функції в реченні. До таких категорій належить функціонально-семантична категорія інтенсивності дії, яка в дієсловах співвідносна з двома рівнями мови - морфологічним і синтаксичним. Проте досі залишається недостатньо зясованою граматична семантика дієслів, що відображає поняттєву категорію інтенсивності динамічної ознаки й ґрунтується на протиставленні "дія, неозначена щодо ступеня і міри вияву" - "дія, означена за ступенем або мірою її вияву". Давидова було виділено як видові значення три ступені кількісної і якісної видозміни того самого дієслова (перший, середній та останній: прочитать, почитывать, читывать). В аспектуальному відношенні дослідженню підлягають окремі лексико-семантичні розряди дієслів, їх структурна організація, що відображає способи перебігу дії в часі.У першому розділі - "Категорія інтенсивності і її звязок з категоріями експресивності та оцінки" - зясовано статус функціонально-семантичної категорії інтенсивності дії в сучасній українській мові, що перебуває в тісному звязку з категоріями експресивності та оцінки; визначено ознаки виділення дієслів із семантикою інтенсивності дії; описано засоби вираження інтенсивності в сучасній українській мові; запропоновано один із можливих варіантів класифікації родів дієслівної дії у складі функціонально-семантичного поля дієслів інтенсивної дії, окремі розряди яких реалізують семантику інтенсивності в центральних зонах та на периферії розглядуваного поля. Змістовий бік категорії інтенсивності дії характеризується наявністю двох протилежних значень: значення підсилення (інтенсивності) і значення послаблення (релаксації), повязаних між собою третім, середнім членом. Він виступає точкою відліку на шкалі розгортання інтенсивності і являє собою в свідомості мовця певну норму вияву дії. Стосовно дієслова інтенсивність можна трактувати як функціонально-семантичну (поняттєву) категорію, яка служить для відображення градації дії (процесу, стану) за ступенем її вияву в оцінці мовців. Елементи смислового поля інтенсивності дії (процесу, стану) можуть актуалізуватися як показники темпу чи періоду часу, зайнятого дією (швидко, миттєво - помалу, поступово, повільно), сили або ступеня вияву процесуальності (сильно, з усією силою, найдужче - слабо, ледве - ледве), міри та способу вияву (багато, надміру - мало; бурхливо, через край - непомітно, слабо) та ін.Змістовий аспект категорії інтенсивності дії характеризується наявністю двох протилежних значень: значення підсилення (інтенсивності) і значення послаблення (релаксації), повязаних між собою значенням міри. Інтенсивність як ономасіологічна категорія називає обєктивну кількісну визначеність динамічної ознаки, а експресивність - це якісна ознака мовлення, що відображає конотації, які накладаються на основне значення мовної одиниці, створюючи особливу виразність мовлення. Це значення репрезентується в мовленні не з боку якісної ознаки предмета, події, ситуації ("добре" - "погано"), а з боку її кількісної градації на шкалі: нижче норми - норма - понад норму. Семантична реалізація значення інтенсивності зосереджується в двох групах дієслівних одиниць: 1) у яких значення інтенсивності є іманентною характеристикою кореня (інтенсиви) і 2) в яких це значення нашаровується на основне в процесі семантичного розвитку (внутрішні інтенсиви). Інтенсифікати, які безпосередньо своєю семантикою називають яку-небудь дію з вказівкою на високий ступінь її вияву, виступають одним із головних засобів реалізації категорії інтенсивності в межах дієслівного слова і становлять ядро структури лексико-семантичного поля дієслів інтенсивної дії.