Функціональний стан нирок у хворих на гіпертонічну хворобу за даними тривалого спостереження і його взаємозв"язок з циркадним ритмом артеріального тиску - Автореферат
Особливості довготривалої динаміки функціонального стану нирок у хворих на гіпертонічну хворобу. Оцінка взаємозв"язку їх функціональних параметрів з циркадним ритмом артеріального тиску, факторами ризику серцево-судинних захворювань та ураження серця.
Аннотация к работе
Академія медичних наук України Функціональний стан нирок у хворих на гіпертонічну хворобу за даними тривалого спостереження і його взаємозвязок з циркадним ритмом артеріального тискуНауковий керівник нирка гіпертонічний артеріальний доктор медичних наук, професор Свіщенко Євгенія Петрівна, Національний науковий центр “Інститут кардіології ім.акад.М.Д.Стражеска” АМН України, завідувач відділу гіпертонічної хвороби Захист відбудеться 22.01.2008 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.616.01 при Національному науковому центрі “Інститут кардіології ім.акад.М.Д.Стражеска” АМН України (м.Київ, вул.Народного ополчення, 5). З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного наукового центру “Інститут кардіології ім.акад.Взаємозвязок функціонального стану нирок та АГ в процесі її прогресування вивчалась деякими авторами (Lindeman R.D., Tobin J.D.,1989; Алмазов А.А.,2000), однак роботи, які оцінюють динаміку стану нирок в процесі тривалого спостереження небагаточисельні і багато питань відносно функції нирок у процесі розвитку захворювання залишаються відкритими. Автори, які вивчали це питання відмічають, що функція нирок у хворих на гіпертонічну хворобу погіршується, деякі дослідники знаходять звязок між цим процесом та рівнем артеріального тиску (АТ) (Adamszak M, Zeiler M., 2002), інші основною детермінантою зниження функції нирок вважають вік (P.W. de Leeuw, Gaillard C.A., 1995). Зниження функціональних параметрів нирок (швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ), ефективного ниркового плазмотоку (ЕНП) у хворих на ГХ визначається, за даними P.Fesler, J.Ribstein, A.Mimran (2004) не тільки рівнем АТ, але й гіперфільтрацією, однак інші дослідники (E.Beeks, A.A.Kroon, M.M.Van Встановити особливості довготривалої динаміки функціонального стану нирок у хворих на ГХ, оцінити взаємозвязок їх функціональних параметрів з циркадним ритмом АТ, факторами ризику серцево-судинних захворювань, ураженням серця, а також виявити предиктори розвитку хронічної ниркової недостатності у цих хворих. Методи дослідження: Для оцінки функціонального стану нирок у хворих на ГХ використовували РСГ нирок, загально-клінічні методи, функціональний стан лівого шлуночка оцінювали за допомогою ехокардіографії в М-режимі.На основі ретроспективного аналізу результатів обстеження хворих, які знаходились на лікуванні у відділенні гіпертонічної хвороби Українського Науково-дослідного Інституту кардіології ім.акад.М.Д.Стражеска АМН України у 1990-1991 рр. відібрана група спостереження-117 чоловік, з них 85 - хворі на гіпертонічну хворобу, з яких чоловіків-45, жінок - 40, середній вік-59,0 ± 1,1 років, і 32 практично здорові особи (24 чоловіка і 8 жінок), середній вік яких склав 46,6 ± 2,2 років (контрольна група). Ми спостерігали звязок підвищеної варіабельності АТ і несприятливої динаміки ШКФ і ЕНП протягом 11 років: у хворих з більш високою варіабельністю САТ або ДАТ ступінь зниження ЕНП був більш суттєвим, ніж у хворих з нормальною варіабельністю АТ: зниження показника склало 18,6±1,9% в групі з високою варіабельністю ДАТ та 9,8±0,8% в групі з нормальною варіабельністю ДАТ (р<0,01), для ШКФ зниження склало 23,9±3,3% в групі з високою варіабельністю САТ і 12,2±0,8% в групі з нормальною варіабельністю САТ (р<0,05). У хворих з нормальним і порушеним добовим ритмом АТ аналіз показників ниркового плазмотоку і фільтраційної функції виявив достовірну різницю в ступені зниження ЕНП: у хворих non-dipper ЕНП за 11 років зменшився більш суттєво (на 14,1±1,4%), ніж в групі dipper (на 7,1±2,8%, р<0,05). Першу групу склали хворі без ознак ГЛШ при первинному обстеженні (19 хворих), другу-хворі з ознаками ГЛШ (24 хворих). При порівнянні динаміки показника часу напіввиведення радіофармпрепарату в обох групах ми спостерігали достовірне збільшення цього показника (Т1/2) для правої і лівої нирок (на 39,2±3,6% для правої нирки в групі з ознаками ГЛШ і 29,4±2,8% в групі без ГЛШ (р<0,01).Отже, у пацієнтів з ГЛШ ми спостерігали достовірне і більш значне зменшення ШКФ (р<0,001), ЕНП (р<0,02) та збільшення ЗНО і показника часу напіввиведення радіофармпрепарату (Т1/2), ніж у пацієнтів без ГЛШ, що вказує на більш значне погіршення функціонального стану нирок у хворих на ГХ з наявністю ГЛШ.У дисертації наведено теоретичне узагальнення та вирішення науково-практичної задачі сучасної кардіології - визначено довготривалу динаміку функціонального стану нирок у хворих на гіпертонічну хворобу, зясовано її звязок з циркадним ритмом артеріального тиску, факторами ризику серцево-судинних захворювань, а також виявлено предиктори розвитку хронічної ниркової недостатності у цих хворих. Функціональний стан нирок у більшості хворих на ГХ І і ІІ стадій характеризується збереженням нормальної швидкості клубочкової фільтрації і часу напіввиведення нефротропного радіофармпрепарату при тенденції до зниження ефективного ниркового плазмотоку і достовірному підвищенні фільтраційної фракції, що вказує на стан гіперфільтрації.