Функціональний стан лімфоїдної популяції вилочкової залози в динаміці розвитку цукрового діабету та його модуляція за допомогою нейропептидів - Автореферат

ГОРЬКОГО АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ЛІМФОЇДНОЇ ПОПУЛЯЦІЇ ВИЛОЧКОВОЇ ЗАЛОЗИ В ДИНАМІЦІ РОЗВИТКУ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ ТА ЙОГО МОДУЛЯЦІЯ ЗА ДОПОМОГОЮ НЕЙРОПЕПТИДІВНауковий керівник: доктор медичних наук, професор АБРАМОВ Андрій Володимирович, Запорізький державний медичний університет, професор кафедри патологічної фізіології Офіційні опоненти: доктор медичних наук, КРИШТАЛЬ Микола Васильович, Національний медичний університет ім. Київ, професор кафедри патологічної фізіології доктор медичних наук, професор ЗВЯГІНЦЕВА Тетяна Володимирівна, Харківський державний медичний університет, завідувач кафедри фармакології Захист дисертації відбудеться “8” червня 2004 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.02 при Донецькому державному медичному університеті ім.Ряд дослідників вважають, що при аутоімунних захворюваннях, а також при цукровому діабеті I типу, можливі порушення взаємовідносин різних типів клітин у лімфоїдній популяції вилочкової залози (Іванівська Т.Є., 1996), а також поява активованих Т-клітковинних клонів з незрілим фенотипом та великою адгезивною та секреторною активністю (Сєров В.В., Зайратьянц О.В., 1998). Враховуючи регулюючий та моделюючий вплив гіпоталамічних нейропептидів на процеси імуногенезу у вилочковій залозі, вважається доцільним вивчення реакції лімфоїдної популяції вилочкової залози на багатоденне введення синтетичних нейропептидів окситоцину і нейропептида Y при експериментальному цукровому діабеті. Встановити особливості функціонального стану лімфоїдної популяції вилочкової залози та ендокринних клітин підшлункової залози в динаміці розвитку експериментального цукрового діабету та його зміни при введенні синтетичних нейропептидів. Провести класифікаційний аналіз структури лімфоїдної популяції вилочкової залози в контролі, в динаміці розвитку цукрового діабету, а також після багатоденного введення діабетичним щурам окситоцину і нейропептида Y. У цьому дослідженні були отримані нові дані про особливості структурно-функціональної організації лімфоїдної популяції вилочкової залози в динаміці розвитку експериментального цукрового діабету та його корекція за допомогою багатоденних введень синтетичних аналогів окситоцину та нейропептида Y, а також особливості проліферації та антигенного диференціювання Т-лімфоцитів вилочкової залози контрольних тварин та в динаміці експериментального цукрового діабету.Тварини були розподілені на 12 експериментальних груп: 1 група - інтактні тварини; з 2 по 6 групу-тварини с цукровим діабетом; 7 та 8 групи - діабетичні щури, яким інтраперітонеально або інтрацеребровентрікулярно вводили розчин 0,9% NACL (контроль); з 9 по12 групу - діабетичні щури, яким інтраперітонеально або інтрацеребровентрікулярно вводили синтетичні аналоги нейропептидів (NPY та окситоцин). Концентрацію інсуліну в b - клітинах і глюкагона в a-клітинах, а також утримання цих гормонів у панкреатичних острівцях оцінювали методом непрямої імунофлюоресценції за допомогою моноклональних антитіл до інсуліну та глюкагона, виробництва Sigma Chemical (США). Структуру лімфоїдної популяції вилочкової залози вивчали за допомогою морфометричного і денситометричного аналізів гістологічних зрізів, взятих із різних відділів вилочкової залози, пофарбованих гематоксиліном-еозином, з наступним математичним класифікаційним аналізом. Морфометрична та денситометрична характеристика лімфоцитів в лімфоїдній популяції визначалася індивідуально для кожної клітини в автоматичному режимі, що дозволяло одержувати унікальні морфометричні характеристики для будь-якої клітини лімфоїдної популяції вилочкової залози: площу, периметр, максимальний і мінімальний діаметри. Крім зазначених характеристик лімфоїдних клітин, також оцінювали абсолютну щільність лімфоцитів, яку вимірювали як кількість клітин на 1 мм? площі зрізу вилочкової залози, а також відносну частку кожного класу лімфоцитів в структурі лімфоїдної популяції, яку визначали в процентній (%) частці клітин відносно їх абсолютної щільності.В дисертації наведено теоретичне і експериментальне рішення наукової проблеми щодо особливості функціонального стану лімфоцитів вилочкової залози й ендокринних клітин підшлункової залози в динаміці розвитку експериментального цукрового діабету та його змін при введенні синтетичних нейропептидів. Десятиденне введення нейропептида Y призводило до вірогідного зростання чисельності лімфоцитів, а також суттєвого зменшення процентної частки деструктивно змінених і апоптотичних лімфоцитів в усіх зонах вилочкової залози за винятком глибокої кори, де їх доля зростала. В корковій зоні вилочкової залози інтактних щурів переважали CD4-імунопозитивні лімфоцити (Т-хелпери), а в медулярній зоні CD8-імунопозитивні (Т-кілери), щільність CD-рецепторів яких зростала по мірі дозрівання лімфоцитів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ