Дослідження впливу гіпоксії на гематологічні, морфометричні та киснезв’язуючі властивості циркулюючої крові риб, стійких до дефіциту кисню. Оцінка окисної стійкості гемоглобінів риб та стійкість кліток крові до осмотическому шоку в умовах нормоксії.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ГЕМОГЛОБІНУ Й ЕРИТРОЦИТІВ МОРСЬКИХ РИБ, СТІЙКИХ ДО ЗОВНІШНЬОЇ ГІПОКСІЇРобота виконана на кафедрі біохімії Таврійського національного університету імені В.І. Науковий керівник: доктор біологічних наук, профессор, Коношенко Світлана Володимирівна, Таврійський національний університет ім. Стефаника, завідувач кафедри біохімії кандидат біологічних наук, Мартынюк Виктор Семенович, Київський національний уніиверситет ім. Захист відбудеться 14.12.2006 р. у ___13___годин на засіданні спеціалізованої вченої ради К 52.051.04 Таврійського національного університету імені В.І. З дисертацією можна ознайомитись у біблотеці Таврійського національного університету імені В.І.Спостереження, зроблені в Аденській затоці, в акваторіях Каліфорнійського узбережжя та Західної Африки, дозволили багато в чому переглянути попередні уявлення про необхідність присутності кисню у водному середовищі для існування гідробіонтів [Виноградов, 1968; MCENROE et al., 1998; Kuharev, 1998]. Особливу зацікавленість викликає вивчення стану систем кисневого забезпечення організму, зокрема крові, функціональна реалізованість яких в умовах гострої гіпоксії суттєво знижена. Дослідження, проведені в означеному напрямку, дозволили виявити в крові риб, стійких до зовнішньої гіпоксії, наявність гемоглобінів, які не чутливі до РН [DAVINO et al., 1994; Pellegrini et al., 1995; Taiwo, 1995], а також володіють зворотним ефектом Бора в лужному діапазоні РН [Fago et al., 1995; Feuerlein, Weber, 1996]. Для реалізації поставленої мети потрібно вирішити такі завдання: Визначити в умовах експерименту критичні та межові концентрації кисню для донних риб, стійких (бичок-кругляк, скорпена) та чутливих (камбала-глосса; бички: мартовик, травяник) до дефіциту кисню. Для вирішення поставлених завдань було використано комплекс фізіологічних (гематологічні дослідження, спектрофотометричні методи побудови кривих оксигенації крові та гемоглобіну), біохімічних (електорофорез білків у ПААГІ, активність ферментів, значення метаболітів та окисних модифікацій гемоглобіну), цитологічних (світлооптична мікроскопія та цитометрія клітин крові) та статистичних методів, а також методи моделювання гіпоксії в умовах лабораторії.Кров стійких до гіпоксії риб (бичка-кругляка, скорпени) має водночас високу спорідненість до кисню та підвищену чутливість до РН (ефект Бора). У гемоглобіновій системі бичка-кругляка виявлено компонент, що має водночас високу спорідненість до кисню та виражені ефекти Бора й Рута. Показано, що його вміст у крові істотно підвищується в умовах зовнішнього дефіциту кисню, а сам він цілеспрямовано змінює киснезвязуючі характеристики крові в цілому. Гіпоксія викликає зменшення концентрації метгемоглобіну в крові скорпени та збільшення стійкості циркулюючих еритроцитів до осмотичного шоку. Зниження температури в діапазоні 5-10о С в умовах in vitro та in vivo призводить до трансформації частини гемоглобіну скорпени в окислений стан (мет-форма).
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ гемоглобін еритроцит гіпоксія риба