Функціональний стан ендотелію та оксидативний стрес в динаміці комбінованої антигіпертензивної терапії у хворих на гіпертонічну хворобу з надмірною масою тіла та ожирінням - Автореферат
Рівень метаболітів оксиду азоту у хворих в залежності від підвищення артеріального тиску. Аналіз ендотеліальної дисфункції та антропометричних показників у хворих на гіпертонічну хворобу з ожирінням. Лікування хворих антигіпертензивною терапією.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ Функціональний стан ендотелію та оксидативний стрес в динаміці комбінованої антигіпертензивної терапії у хворих на гіпертонічну хворобу з надмірною масою тіла та ожиріннямРоботу виконано в Харківському національному медичному університеті МОЗ України КОВАЛЬОВА Ольга Миколаївна, Харківський національний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри пропедевтики внутрішньої медицини № 1. ПАСІЄШВІЛІ Людмила Михайлівна, Харківський національний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри загальної практики - сімейної медицини; Захист відбудеться «16 квітня » 2010 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.04 при Харківському національному медичному університеті МОЗ України (61022, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського національного медичного університету МОЗ України (м.Клінічне значення цього факту полягає в тому, що надмірна маса тіла та ожиріння - це потенційні чинники ризику АГ. У звязку з цим надзвичайно актуальної ролі набуває клінічне комплексне дослідження функціонального стану ендотелію та напруги окислювальних процесів у хворих на ГХ в сполученні з ожирінням, яке само по собі може негативно впливати на стан судинного ендотелію та водночас сприяти виникненню та становленню АГ. Дослідити активність ізоформ NO-синтаз у хворих на ГХ з надмірною масою тіла та ожирінням. Оцінити вплив на ендотеліальну дисфункцію комбінованої антигіпертензивної терапії: бісопрололу з індапамідом, кандесартану з лацидипіном та фозіноприлу натрію з гідрохлортіазидом у пацієнтів на ГХ з надмірною масою тіла та ожирінням Максимального зменшення рівня нітритів і в більшому ступені нітратів та, навпаки, максимальне підвищення рівня S-нітрозотіолу у хворих з АГ 3-го ступеня та ожирінням 3-го ступеня доводить, що основним механізмом, який зумовлює порушення метаболізму NO у хворих на ГХ з надмірною масою тіла та ожирінням, зявляється активація процесів його деградації в умовах оксидативного стресу, який посилюється підвищенням рівня маси тіла.Ожиріння першого ступеня спостерігалося у 14 пацієнтів, другого ступеня - у 22 і третього ступеня - у 9 пацієнтів. Навпаки, відмічалося достовірне підвищення кількості S-нітрозотіолу у сироватці крові: у 1,87 разу (у осіб з АГ 1-го ступеня - 0,413±0,159), у 1,97 разу (у осіб з АГ 2-го ступеня - 0,434±0,178) і у 2 рази (у осіб з АГ 3-го ступеня - 0,460±0,157) порівняно з показниками групи контролю. Разом з тим, активність і-NOS у пацієнтів з різними ступенями АГ достовірно перевищувала середні значення активності останнього показника нормотензивних осіб: в 2,8 рази у осіб 1-го ступеня АГ (0,585±0,086), в 2,7 рази у осіб 2-го ступеня АГ (0,561±0,094) та в 2,9 рази у осіб 3-го ступеня АГ (0,608±0,09) проти 0,208±0,089, при р<0,05. Аналіз отриманих результатів показав, що статистично достовірно збільшувалася активність i-NOS у хворих на ГХ з надмірною масою тіла (0,589±0,092) у сироватці крові у 2,83 рази та з ожирінням (0,594±0,095) у 2,85 рази порівняно з показниками у групі контролю (0,208±0,089), при р<0,05.При співставленні показників активності i-NOS у хворих на ГХ з ожирінням 1-го (0,616±0,079), 2-го (0,598±0,106), та 3 ступенів (0,550±0,081) статистично достовірне підвищення її активності відповідно в 2,96 разу, в 2,88 разу, в 2,64 разу порівняно з даними групи контролю (0,208±0,089), де р<0,05. У пацієнтів на ГХ відмічалося статистично достовірне збільшення кількості 8-ізопростану у сироватці крові: в 3,17 рази у осіб з АГ 1-го ступеня (4,48±1,56), в 7,1 рази у осіб з АГ 2-го ступеня (10,02±2,8) та в 18,4 рази у осіб 3-го ступеня (25,94±12,2) порівняно з особами контрольної групи (1,41±0,81), де p<0,001.На підставі вивчення вазоактивного пулу оксиду азоту та показників, що відображають наявність та інтенсивність оксидативного стресу, проведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання - визначення у хворих з поєднаною патологією - гіпертонічної хворобою та ожирінням патогенних наслідків у вигляді дисбалансу ізоформ NOS, втрати антиоксидантних властивостей організму та розробка методів медикаментозної корекції цих порушень за допомогою призначення науково обґрунтованих схем комбінованої антигіпертензивної терапії. У пацієнтів на ГХ з надмірною масою тіла й ожирінням, порівняно з групою контролю, концентрація нітритів і в більшому степені нітратів, зменшується та, навпаки, концентрація S-нітрозотіолу зростає паралельно ступеню АГ та рівня підвищення маси тіла.