Практика застосування функціонального підходу в логіці. Висловлювання, що виражають судження. Аргументи для предикату та квантора. Мова як засіб пізнання логіки як науки. Залежність промови від місця її проголошення. Субстанціональна ознака промови.
Аннотация к работе
. Функціональний аналіз у логіціЗастосування функціонального підходу в логіці зумовлене тим, що мова безпосередньо не виражає форми думки, лише аналізуючи спосіб буття, функціонування (вживання) відповідного мовного відрізка у структурі висловлювання, ми можемо сказати, носієм якої логічної форми він є. У логіці виділяють функції власне логічні і предметні. Якщо взяти за предметну область множину людей (тобто вони можуть бути значеннями аргументу х), то підставивши у першу пропозиційну функцію замість х імена "Архімед", "Ньютон", отримаємо істину (значенням функції буде "істина"), а підставивши замість х імен "Платон", "Гегель" отримаємо хибу (значенням функції буде "хиба"). За допомогою символів пропозиційну функцію записують у вигляді формул: З точки зору функціонального підходу до логічного аналізу природної мови всі слова звичайної мови можна поділити на три групи: а) слова, які можуть бути аргументами функцій (тобто слова, які можна підставляти замість змінних х, у, z і т.д. у виразах Р (х), R(х,у,z), Q(у) і т.п.; Тоді кожний результат застосування цієї функції матиме вигляд: "зріст а", де "а"-імя конкретної людини, а значенням цієї функції буде множина всіх іменованих чисел, які можуть характеризувати зріст людини.