Характеристика прикметників у французькій мові та їхня структура. Аналіз якісно-оцінних прикметників у науково-популярному дискурсі на матеріалі статей з журналів "Sсience et Vie" та "La Recherche". Роль якісних прикметників у французькому реченні.
Аннотация к работе
Аналіз якісно-оцінних прикметників у науково-популярному дискурсі на матеріалі науково-популярних статей з журналів «Science et Vie» та «La Recherche»RESUMEПриклади конструкцій, в яких прикметник виконує функцію епітетаЦя курсова робота присвячена проблемі оцінних значень, які несуть якісні прикметники та засобам вираження цих значень у мові. Розглядаються загальні відомості про прикметник, його класифікацію, оцінку, її структурні елементи, функціональні особливості якісно-оцінних прикметників в цілому та засоби вираження оцінки, зокрема у франкомовному науково-популярному дискурсі. Широкий функціональний діапазон та складне відображення оцінки якісними прикметниками являють собою одночасно інтерес і складність для дослідження. Прикметники стали предметом дослідження таких науковців, як Ш. Завдання: проаналізувати функціональну семантику якісно-оцінних прикметників у науково-популярному дискурсі; визначити і порівняти існуючі функції прикметників у французькому реченні та зробити узагальнюючі висновки, сформувати власне бачення; обґрунтувати доцільність використання якісно-оцінних прикметників у науково-популярному дискурсі.Прикметниками називають категорію мовних елементів, функцією яких є синтаксично відноситися до іменника, з яким вони утворюють основу номінальної синтагми (чи групи). Відношення тотожності виражаються в конструкції у вигляді «узгодження прикметника з іменником», відношення ж детермінації відображають «звязки між поняттями» [10]. Дю Марсе вважав, що «розум наш уявляє собі думку миттєво…, але коли мова йде про те, щоб виразити думку мовленням, ми повинні її розчленувати, уявити у всіх відтінках за допомогою слів і при цьому користуватись спеціальними знаками для позначення різних відношень між словами». Актуалізувати концепт, вважає Є.Реферовська - означає «привязати його до конкретної ситуації, застосувати до чогось реального, іншими словами використати його у конкретному комунікативному акті», а одним з головних способів актуалізувати «приховані концепти, носіями яких є іменники, виступає категорія детермінації» [7, 173]. Лінгвісти, вказуючи на спільні ознаки прикметників, зазначають, що іменник надає номінальній групі категоріальний статус і наділяє його конкретним змістом, а прикметники визначають його.Прикметники - чисті предикати - мають цілий ряд специфічних властивостей, що відображають їх семантику. Ще одна особливість значення і вживання прикметників полягає у тому, що прикметники поєднують у своїй структурі семантичний та прагматичний аспекти мови, що відображається як у значенні лексичних одиниць, які відносяться до класу прикметників, так і у їх вживанні. Науковці вважають, що прикметники, зокрема якісно-оцінні, виражають постійну (статичну) ознаку предмета, виражену в категоріях роду, числа і відмінка. До якісних прикметників належать прикметники, що означають прямі, закладені в самій суті предметів ознаки, здатні виявлятися з різною мірою або інтенсивністю: багатий урожай (recolte abondante), мудрий (sage), дикий (sauvage), скупий (avare), білий (blanc)... Вищий ступінь вказує на ступінь якості даного предмета у порівнянні з іншими; утворюється за допомогою прислівників plus "більш", moins "менш", aussi "так само", які стоять перед прикметниками, та сполучника que, що стоїть після прикметника.Прикметники - це слова, які позначають ознаку предмета (якісну, відносну або вказівно-означальну) і які дають характеристику іменникам і зазвичай узгоджуються з ними в роді, числі і відмінку. Прикметник репрезентує собою комплекс форм, які всі разом утворюють особливу парадигму іменного відмінювання, котра відрізняється від парадигми відмінювань іменників. Семантично прикметники дуже неоднорідні, їхні класифікації різноманітні і спираються як на значення самих прикметників (зелений, червоний і т. ін.), так і на властивості денотатів ([лат. denotatum - позначення] - позначуваний предмет), яких стосуються ознаки; пор.: tissulaire = de tissu (тканинний = з тканини). Прикметник означає непроцесуальну ознаку (якість, властивість, оцінку) і виражає її в синтаксично залежних словозмінних категоріях роду та числа. Це визначення є суперечливим, через те, що залишає без уваги чисельні випадки, коли прикметник, знаходячись у ізольованій позиції, іноді бере на себе роль прикладки, а іноді виконує функцію означення [14, 153].Отже, прикметники грають важливу роль у французькому реченні, адже вони надають йому забарвленості, що допомагає краще зрозуміти речення технічного спрямування. Виконуючи роль епітета прикметники стоять перед або після іменника, яке вони означують. Якщо розглядати прикметник у ролі прикладки, то він не стоїть біля іменника, а повязаний із ним за допомогою дієслова-звязки.Завданням же, зокрема, наукового дискурсу є насамперед доведення певних положень, гіпотез, аргументування, точний і систематичний виклад наукових проблем з метою описати, визначити й пояснити явища природи і суспільного життя, передати суму знань, ґрунтовно викласти результати дослі
План
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Визначення поняття «прикметник» та його класифікації
1.1 Характеристика якісно-оцінних прикметників у французькій мові та їхня структура
1.2 Роль якісних прикметників у французькому реченні
РОЗДІЛ 2. Вживання прикметників у науково-популярному дискурсі
2.1 Особливості науково-популярного дискурсу
2.2 Функціональне значення місця прикметника у французькому реченні
Вывод
RESUMEОтже, прикметники грають важливу роль у французькому реченні, адже вони надають йому забарвленості, що допомагає краще зрозуміти речення технічного спрямування. Якісно-оцінні прикметники позначають якість предмета або особи, які вони означують. Вони виконують дві функції: епітета та предикатива. Виконуючи роль епітета прикметники стоять перед або після іменника, яке вони означують. Якщо розглядати прикметник у ролі прикладки, то він не стоїть біля іменника, а повязаний із ним за допомогою дієслова-звязки.
Найістотнішою граматичною ознакою якісних прикметників є їх здатність творити форми ступеня порівняння.
Характерною властивістю якісних прикметників є здатність виступати в антонімічні відношення. Однією з важливих ролей, що виконують прикметники - актуалізувати іменник у мовленнєвій ситуації. Прикметники можуть бути утворені від кореня, за допомогою афіксів (суфіксів та префіксів). Розрізняють три ступені інтенсивності прикметників: висока - tres, trop, достатня - assez та нижча - peu, guere. Часто до інтенсивності додається субєктивне забарвлення.