Функціональна морфологія щитовидних залоз плодів та новонароджених від матерів з окремими видами екстрагенітальної патології, гестозом - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Функціональна морфологія щитовидних залоз плодів та новонароджених від матерів з окремими видами екстрагенітальної патології, гестозомРобота виконана у Харківському державному медичному університеті МОЗ України. Науковий керівник - заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Антоніна Федорівна Яковцова, Харківський державний медичний університет, завідувач кафедрою патологічної анатомії. Офіційні опоненти: Доктор медичних наук, професор Якімова Тамара Петрівна, Харківський науково-дослідний інститут медичної радіології ім. Григорєва МОЗ України, головний науковий співробітник патологоанатомічної лабораторії. Доктор медичних наук, професор Задорожна Тамара Данилівна, Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (м.Екстрагенітальні хвороби матері, тяжкі ускладнення вагітності, шкідливі фактори навколишнього середовища несприятливо впливають на формування і розвиток усіх органів та систем, у тому числі й щитовидної залози (Т.Д. Пізній гестоз, цукровий діабет, гіпертонічна хвороба матері досить часто ускладнюють перебіг вагітності, призводять до розвитку фето-плацентарної недостатності, наслідком якої є хронічна гіпоксія, гіпотрофія плода і новонародженого, морфофункціональна незрілість, висока захворюваність і летальність, що відображає неспецифічний вплив вказаних патологічних станів матері на розвиток людини у подальшому онтогенезі (В.І. За даними літератури, до останнього часу ще немає чіткого уявлення про морфофункціональний стан щитовидної залози плодів, які народились від матерів, хворих на гіпертонічну хворобу, цукровий діабет; краще вивчений вплив гестозу на ембріогенез щитовидної залози, проте автори наводять суперечливі дані: одні дослідження (О.В. Усе це зумовлює значний інтерес щодо вивчення фетогенезу щитовидної залози за умов наявності у матері гіпертонічної хвороби, цукрового діабету, гестозу для акушерів, неонатологів, педіатрів і морфологів у звязку з потребами теоретичної і практичної медицини. Ці ушкодження мають, з одного боку, неспецифічний характер і проявляються зміною маси щитовидної залози, сповільненням темпів розвитку тканини органа, проявом чого є зміни у відносних обємах елементів щитовидної залози, розмірах фолікулів, розростання сполучної тканини, проліферативно-фібропластичні зміни з фіксацією імунних комплексів на базальних мембранах фолікулів, у судинних стінках, а також активацією колагеноутворення у щитовидних залозах плодів груп, що вивчались.Залежно від природи зареєстрованої артеріальної гіпертензії та протеїнурії, синдроми та хвороби вагітних, що супроводжуються підвищенням артеріального тиску, відповідно рекомендаціям D.A.Davey і Mc.Qillvray (1988) підрозділяються на чотири групи: I група - хронічна гіпертензія (підвищення артеріального тиску реєструвалось до вагітності й/або до 20-го тижня вагітності; може супроводжуватись протеїнурією й набряками); На основі даної класифікації до першої групи увійшов 21 випадок (15 плодів та 6 новонароджених) від матерів з хронічною гіпертензією (14 випадків гіпертонічної хвороби, 7 випадків нейроциркуляторної дистонії гіпертонічного типу), що відповідає першій групі за D.A.Davey і Mc.Qillvray. В усіх групах, крім другої, плоди частіше гинули від асфіксії, зумовленої гострим порушенням пуповинно-плацентарного кровообігу, або пологовою травмою, у групі плодів від матерів з цукровим діабетом крім цього серед причин смерті відмічалась діабетична фетопатія. Підраховували індекс Kleina (середній діаметр 100 фолікулів), середню висоту клітин фолікулярного епітелію, середній діаметр ядер фолікулярного епітелію, середній діаметр ядра тиреоциту; відносні обєми основних структурних компонентів щитовидної залози (відносний обєм строми (Vs), епітелію (Ve), фолікулярного епітелію (Vef) й інтерфолікулярного (Vei), колоїду (Vk)). Однак, аналіз відносних обємів щитовидних залоз показує, що, якщо у групі від матерів з діабетом збільшення органа здійснюється за рахунок колоїдного компоненту, то у групах від матерів з гестозом і хронічною гіпертензією - за рахунок стромального компоненту (Табл.Органометричні зміни в щитовидних залозах плодів при гестозі, цукровому діабеті, хронічній гіпертензії у матері залежать від ступеня патологічного процесу та проявляються збільшенням ваги органу, посиленням фізіологічної асиметрії, зміною форми часток, підвищенням частоти випадків відсутності перешийку. При гестозі матері в щитовидній залозі плода спостерігаються помірно виражені зміни (порівняно з цукровим діабетом і хронічною гіпертензією). Ступінь проявів та тривалість гестозу відображаються у щитовидній залозі змінами від морфологічних проявів підвищеної функціональної активності до перенавантаження і виснаження органу, ознакою чого є зміна гістологічного типу будови залози від колоїдного до десквамативного, з одночасним збільшенням мезенхімального компоненту.

2. Основний зміст роботи