Оцінювання та раціоналізація використання економічного потенціалу суб"єктів сільськогосподарського виробництва. Підвищення конкурентоспроможності продукції аграрних підприємств. Розробка та імплементація стратегій тактичного та оперативного управління.
Аннотация к работе
Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра ВасиленкаВ умовах динамічних змін економічних відносин субєктів національної економіки держави, прагнень до активізації участі в процесах міжнародної економічної інтеграції, намагання посилити позиції підприємств різних секторів та галузей економіки на внутрішньому та зовнішніх ринках, особливої актуальності набуває проблематика оцінювання та раціоналізації використання економічного потенціалу вказаних субєктів. В ускладнених умовах економічного середовища, зростання обмежень входу на цільові ринки збуту продукції, деформації конкурентних відносин, науково обгрунтована ідентифікація можливостей економічного зростання субєктів виробничої сфери, підвищення економічної ефективності їх діяльності та конкурентоспроможності їх продукції, посідає одне з центральних місць в побудові систем прийняття управлінських рішень щодо стратегічної ідентифікації напрямів розвитку основної діяльності підприємств, імплементації відповідних стратегій, тактичного та оперативного управління, зрушень в товарній спеціалізації та галузевій структурі тощо. В свою чергу, проблема ідентифікації можливостей реалізації інтересів та забезпечення зростання, виявлення в них ознак системності найбільш ефективно вирішується через комплексне застосування наукових підходів до розгляду потенціалу субєктів економічних відносин в статиці, а в динаміці через обгрунтування механізмів управління мобілізацією вказаного потенціалу. Не дивлячись на багатогранність та багатоаспектність досліджень науковців, які приділяли свою увагу питанням побудови та функціонування механізмів, залучення інструментів, формалізації процедур управління розвитком економічного потенціалу підприємств, зокрема, аграрних, структуризації останнього тощо, нажаль методологічно несформованими та теоретично неоднозначними залишаються наукові погляди на його сутність та, відповідно, на атрибути систем управління його реалізацією та розвитком. Вказане, зумовлює необхідність впорядкування не тільки теоретико-методологічних підходів до визначення дефініції «економічний потенціал підприємства», зокрема, аграрного, а й до ідентифікації його структури та ієрархічного співвіднесення з іншими сукупностями можливостей підприємства до забезпечення свого економічного зростання в двох аспектах, а саме з огляду на економічний зміст формування можливостей підвищення ефективності діяльності, а також в контексті розгляду потенціалу, як обєкта управління.Впорядкування теоретичних поглядів на тлумачення сутності економічного потенціалу аграрного підприємства, як обєкта управління, дозволило усунути методологічні протиріччя ідентифікації підходів до побудови архітектури та функціонування механізмів ним.