Зміна функціональних реакцій системи неспецифічного захисту при стресі. Вплив опіоїдних пептидів на функціональні реакції системи неспецифічного захисту та імунної системи. Залежність імунореактивності організму від активності лізосомального апарату.
Аннотация к работе
Національна академія наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наукЗокрема, не зясованим залишається питання про вплив опіоїдних пептидів на стан лізосомального апарату нейтрофілів та залежність від нього імунної системи при стресі. У результаті до кровотоку надходять лізосомальні ферменти нейтрофілів, де вони і виявляють свію регуляторну дію (у тому числі і на імунну систему), та забезпечують підтримку гомеостазу при стресі (Луніна Н.В., 1982, 1983, 1984, 1990, 1994, 1998; Коваль С.Б., 1983, 1984, 1998; Скрипка Е. В., 1983, 1986, 1990; Добровольская В. Е., 1994; Шейко В.І., 1996). Таким чином, у вивченні проблем адаптації заслуговує уваги визначення участі ендогенних опіоїдних пептидів у регуляції імунної системи організму при розвитку стрес-синдрому, та виявлення звязку системи опіоїдних пептидів з функціональним станом системи неспецифічного захисту. Метою дослідження стало визначити функціональний стан системи неспецифічного захисту та імунної системи при стресі за умов блокади опіатних рецепторів. Дослідити вплив опіоїдних пептидів на функціональнї реакції системи неспецифічного захисту та імунної системи при стресі, та порівняти одержані показники з таковими за умов блокади опіатних рецепторів.Тварини були розподілені на дві групи: перша - контрольна - кролі підлягали тільки дії стресора; друга - дослідна - дія стресора відтворювалась на фоні блокади опіатних рецепторів. Інтенсивність вивільнення лізосомальних ферментів нейтрофілів у кровяне русло оцінювали за активністю в сироватці крові їх маркера - кислої фосфатази (визначали за допомогою “набору для визначення кислої фосфатази” (Науково-виробнича фірма “SIMKO Ltd.” 290000, Львів, а/с 335)). Визначали гемолітичну активність комплементу (Пастер Е.У., Овод В.В., 1989; Чеботкевич В.Н., Лютинский С.И., 1998); показники фагоцитозу нейтрофілів; показники НСТ-тесту нейтрофілів (Чеботкевич В.Н., Лютинский С.И., 1998; Шишкина Л.Н., 1998). Функціональний стан імунної системи визначали за такими показниками: абсолютна кількість лімфоцитів (Меньшов В.В., 1987); абсолютна кількість Т-та В-лімфоцитів, абсолютна кількість Т-хелперів та Т-супресорів (Пинчук В.Г., Глузман Д.Ф., 1990); рівень сироваткових імуноглобулінів (IGG, IGA, IGM), рівень циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) (Пастер Е.У., Овод В.В., 1989; Чеботкевич В.Н., Лютинский С.И., 1998) Відсутність нейтрофільного лейкоцитозу у другій групі (виняток склала 4-та доба, коли відзначався незначний нейтрофільоз) (Рис.1) можливо призвела до відсутності активації гранулоцитопоезу в дослідній групі.Проведено експериментальне дослідження по вивченню функціонального стану системи неспецифічного захисту та імунної системи при стресі за умов блокади опіатних рецепторів. Встановлена наявність функціональних змін з боку нейтрофілів та клітинної і гуморальної ланок імунної системи, які розкривають нові аспекти регуляції гомеостазу при експериментальному стресі. Іммобілізація кролів призводить до поступового підвищення кількості нейтрофілів у периферичній крові в перші чотири доби, що обумовлено мобілізацією кістковомозкового резерву гранулоцитів. В умовах іммобілізації кролів відбувається активація лізосомального апарату нейтрофілів, що супроводжується збільшенням активності комплементу, пригніченням фагоцитарної активності нейтрофілів, та активацією кисеньзалежних механізмів фагоцитозу. За умов блокади опіатних рецепторів при стресі спостерігається нейтрофільний лейкоцитоз лише на четверту добу дослідження, що супроводжується відсутністю активації гранулоцитопоезу на протязі усього експерименту.