Визначення головних факторів, що впливають на виникнення та перебіг функціональних порушень уродинаміки; їх зміни у хворих різних вікових груп. Умови, що сприяють виникненню хронічної сечової інфекції. Вдосконалення існуючих методів лікування хворих.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наукРобота виконана в Інституті урології та нефрології АМН України. НАН та АМН України Возіанов Олександр Федорович; директор Інституту урології та нефрології АМН України; д.м.н., ст.н.сп., Стаховський Едуард Олександрович, завідувач відділу Інституту урології та нефрології АМН України, д.м.н., професор, Пепенін Володимир Розумникович, завідувач кафедри урології Луганського державного медичного університету. Захист відбудеться 15 грудня 1998 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д 26.615.01 при Інституті урології та нефрології АМН України за адресою : 254053, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту урології та нефрології АМН України (254053, м.Реальний розвиток уродинаміки як самостійного підрозділу урології відзначається останні 10-15 років, на протязі яких проходить суттєвий перегляд поглядів на уродинаміку - функціональні її порушення почали виявлятись у багатьох урологічних хворих (Возианов. Абсолютна більшість функціональних порушень уродинаміки (ФПУ) виникає на рівні сечового міхура, тому саме його дисфункції є найважливішою причиною розвитку багатьох видів урологічної патології у дітей (гідронефроз, енурез, хронічний пієлонефрит) так дорослих (пієлонефрит та цистит, гідронефроз, нетримання сечі, аденома простати та ін.). Так, по останнім повідомленням у хворих з первинним пієлонефритом головною підставою його виникнення є попередньо недіагностовані ФПУ, а у більшості дітей з пієлонефритом чи циститом знаходять або вроджену обструктивну патологію, або нейрогенні дисфункції сечових шляхів (Сеймивский Д.А., 1985, Клушанцева М.С., 1988, А.В.Люлько, 1990). До 25-30% усіх хворих з аденомою простати оперуються практично безпідставно - у них головну роль у виникненні дизуричних явищ грають саме нейрогенні порушення функції нижніх сечових шляхів і тому операція їм практично не приносить полегшення (Schafer W. et al, 1990, Chancellor M.B. et al, 1994, Cucchi Показано важливість та необхідність окремої оцінки функції детрузора та сфінктерного апарату для вибору адекватної тактики лікування хворих з ФПУ. порушення уродинаміка сечовий інфекціяРобота проведена на хворих з нейрогенними дисфункціями нижніх сечових шляхів, що поступали на обстеження та лікування в Інститут урології та нефрології АМН Украіни як в стаціонарних умовах, так і на хворих, що звертались у поліклиніку інституту. Важливим моментом ми вважаємо рішення проводити діагностику окремо по головним варіантам порушення функції нижніх сечових шляхів (збільшення чи зменшення активності детрузора, збільшення чи зменшення тонусу сфінктерного апарату), враховуючи відносну автономність їх функції. Усі хворі, що включені в дослідження, були поділені на 5 груп відповідно переважаючим варіантам порушення уродинаміки та враховуючи головні клінічні прояви захворювання. Практично у всіх хворих (крім 1) виявлені зміни урофлоуграми різного характеру, причому частіше всьго спостерігались відхилення середної швидкості відтоку сечі (60,3% хворих) та прискорення відтоку сечі (63,5% хворих). При співставленні результатів урофлоуметрії серед дітей з ННС та без нього вірогідні відмінності стосуються тільки часу затримки початку сечовипускання - його порушення спостерігаються у кожного третього хворого у другій групі, порівняно з 8,7% у групі з енурезом.Порушення уродинаміки грають важливу роль у виникненні нетримання сечі, гідронефрозу, міхурно-сечовідного рефлюксу, пієлонефриту та іншої патології сечової системи, що визначає їх важливе медичне та соціальне значення. Приховані дисфункції сечових шляхів є головним патогенетичним фактором появи запального процесу у 96-100% дітей та дорослих, що страждають на хронічний необструктивний пієлонефрит та цистит. Причини появи функціональних розладів уродинаміки та характер ураження сечових шляхів у дітей та дорослих значно відрізняються, що обумовлено їх анатомофізіологічними особливостями та впливом надбаної патології. Порушення функції сечових шляхів у дітей збільшого первинні, головним чинником їх є вади розвитку та функціональна незрілість нервової системи; у дорослих переважають вторинні уродинамічні розлади, які виникають внаслідок захворювань нервової системи та хронічної сечової інфекції. У хворих з сечовою інфекцією, що розвинулась на тлі функціональних порушень уродинаміки, частіше всього виділялась E.coli (в 67%), рідше було знайдено протей (в 20%), стафілокок чи стрептокок (в 12%), клебсієлу (в 15%), у 22% спостерігалась комбінація різних збудників.