Класифікація образних засобів на основі вивчення й узагальнення наявних у сучасній мовознавчій літературі класифікацій. Дослідження функціонування образних засобів у текстах новітніх галузей знання – фізики елементарних частинок та інформатики.
Аннотация к работе
Національна академія наук УкраїниАВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Роботу виконано на кафедрі української мови та загального мовознавства Черкаського інженерно-технологічного інституту, Міністерство освіти і науки України Науковий керівник - доктор філологічних наук Непийвода Наталія Федорівна, Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри мови та стилістики Офіційні опоненти - доктор філологічних наук, професор Мойсієнко Анатолій Кирилович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри сучасної української мови - кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Симоненко Людмила Олександрівна, Інститут української мови НАН України, провідний науковий співробітник відділу термінології та ономастики Захист відбудеться “30” січня 2002 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.173.01 при Інституті української мови НАН України (01001, м.Київ, вул.Відомо, що мова віддзеркалює позамовну дійсність: той стиль, який обслуговує пріоритетну суспільну сферу, впливає на інші стилі і на мову в цілому. Тому й виникла потреба дослідити особливості функціонування образних засобів, залучивши до аналізу досягнення когнітивної лінгвістики (праці Р. Спеціальних досліджень з питань образних засобів наукового стилю на основі розширення функціонального підходу через когнітивне осмислення мовних явищ в українському мовознавстві до цього часу ще не було. Тема дисертації становить частину загальної держбюджетної теми "Мова української науково-технічної літератури", над якою працювали члени кафедри протягом 1992-1994 років, досліджуючи функціонування мовних засобів різних рівнів у текстах природничих і технічних дисциплін. Виявити і проаналізувати в сучасних природничих і технічних текстах образні елементи, визначити підґрунтя образності, її роль у формуванні наукового знання і в спілкуванні науковців у галузі природничих і технічних наук.Використання засобів образності в науковому тексті принципово відрізняється від їх використання у художній літературі: у художньому творі метафора - це важливий елемент системи образів; у науковій мові багато (а серед них і метафора) виступають у допоміжній функції - для пояснення, популяризації; вони є своєрідними інструкціями, не звязаними із загальною мовленнєвою системою; їх використовують як прикрасу; вони є чужорідними елементами і вживаються не гармонійно до стилю, а всупереч йому (М. У дисертації проаналізовано способи передачі логічної операції зіставлення і протиставлення (словотвірний: алголоподібні мови, псевдомова, квазічастинки, антиречовина; лексико-семантичний: "Гіроскоп - … обертається навколо вільної осі… Своєрідними гіроскопами є планети…"; для порівняння, порівняно з, можна порівняти з, асоціюється з; аналогічний (аналогічно, за аналогією), схожий, у вигляді, є чимось на зразок; на відміну від, не так, як…, а…; не слід уявляти як…, протилежний, інший, інакший, відрізнятися), а також наведено синтаксичні конструкції, у складі яких виступають порівняння, - порівняльні звороти, підрядні речення, описові конструкції. Арутюнової та інших): механізм утворення образу полягає в перенесенні найменування того чи іншого предмета (явища) на інший предмет (явище) на підставі їхньої схожості за різними ознаками (від зовнішнього вигляду до враження, яке вони викликають); необхідною умовою образного переосмислення є наявність певної спільної ознаки - основи порівняння, яке відіграє роль своєрідної звязки між двома предметами думки - називаним поняттям і поняттям, названим раніше; ті сутності, які беруть участь у процесі утворення образу, можуть бути представлені у вигляді двох взаємозвязаних в єдине ціле, структурованих семантичних полів; при утворенні образу здійснюється взаємодія полів, на ділянці пересікання яких виникає спільне асоціативне поле; в утворенні образу беруть участь різні "шари" (фрагменти) лексичного значення слова.